Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Маляренка А.В., Демяносова М.В., Парінової І.К., розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 ОСОБА_6, ОСОБА_7, Володимир-Волинського районного відділу управління Державної міграційної служби України у Волинській області, органу опіки та піклування виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради про визнання осіб такими що втратили право на користування жилим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 10 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 08 грудня 2015 року,

У квітні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду із указаним позовом, на обґрунтування позовних вимог зазначав, що згідно з рішенням Володимир-Волинського міського суду від 18 липня 2011 року шлюб між ним та ОСОБА_5 розірвано.

Згідно з рішенням Володимир-Волинського міського суду від 22 березня 2013 року майно нажите подружжям за час шлюбу розділене .

Визнано за ним право власності і виділено частину будинку з надвірними будівлями і спорудами в АДРЕСА_1, що становить 657/1000 частини.

За ОСОБА_5 визнано право власності і виділено частину будинку з надвірними будівлями і спорудами в АДРЕСА_1, що становить 343/1000 (34,3%) частини. Відповідачі залишаються зареєстрованими у будинку по АДРЕСА_1

Вважає, що у зв'язку із розподілом будинку вони втратили право на користування ним, а тому просить визнати їх такими, що втратили право на користування ним та зобов'язати Володимир-Волинський РВ управління ДМС України у Волинській області зняти їх з реєстрації зазначеного будинку .

Рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 10 вересня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Волинської області від 08 грудня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та не правильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог ст. 212 ЦПК України, а також, врахувавши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку, що оскільки позивач не навів жодних доказів у порядку ст. 60 ЦПК України щодо поважних причин, чи вибуття на інше постійне місце проживання відповідачів у зв'язку з чим вони втратили право на користування жилим приміщенням, які передбачені ЖК України (5464-10) та ст. 405 ЦК України, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що не відповідає вимогам ст. 335 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 10 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 08 грудня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.