Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Гвоздика П.О.,

суддів: Євтушенко О.І., Завгородньої І.М.,

Іваненко Ю.Г., Мартинюка В.І.,

розглянувши в судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_3 про розстрочку виконання рішення суду у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк", поданою представником Шулікою Аліною Володимирівною, на ухвалу Берегівського районного суду Закарпатської області від 11 березня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 04 серпня 2015 року,

У березні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Акцент-Банк" (далі - ПАТ "Акцент-Банк") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, у якому просило стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором від 11 жовтня 2012 року у розмірі 14 700 грн 82 коп.

Рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від

22 квітня 2014 року позовні вимоги ПАТ "Акцент-Банк" задоволено. Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ПАТ "Акцент-Банк" заборгованість за кредитним договором від 11 жовтня 2012 року в розмірі 14 700 грн 82 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У лютому 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду із заявою про розстрочку виконання рішення суду шляхом стягнення з неї рівними частинами, щомісячно, з дня постановлення ухвали суду по 27 лютого 2018 року заборгованості, посилаючись на те, що виконання рішення суду у неї ускладнене із-за несприятливої фінансової ситуації, яка викликана безробіттям та хворобою доньки. У сім'ї має заробіток тільки чоловік заявниці, їхня донька проходить курс лікування у Київській міській клінічній лікарні, потребує постійної медичної допомоги. Крім того, донька заявниці є студенткою університету з платною формою навчання (14 000 грн на рік). Чоловік заявниці сплачує аліменти на двох дітей з першого шлюбу. Крім того просила зупинити дію постанови головного державного виконавця ВДВС Берегівського РУЮ про арешт майна та оголошення на його відчуження.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 11 березня 2015 року заяву ОСОБА_3 про розстрочку виконання рішення суду задоволено частково. Розстрочено виконання рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 22 квітня 2014 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Акцент-Банк" заборгованості в розмірі 14 944 грн 42 коп. строком на 12 календарних місяців з моменту набрання ухвалою законної сили, а саме: стягнуто по 1 245 грн 37 коп. щомісячно до повного погашення боргу. В задоволенні заяви ОСОБА_3 в частині зупинення дії постанови державного виконавця ВДВС Берегівського РУЮ про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, яка була винесена в рамках виконавчого провадження по виконавчому листу № 297/593/14-ц, виданому 15 травня 2014 року, відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 04 серпня 2015 року ухвалу Берегівського районного суду Закарпатської області від 11 березня 2015 року залишено без змін.

У касаційній скарзі представник ПАТ "Акцент-Банк" - Шуліка А.В. просить скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Задовольняючи заяву ОСОБА_3 про розстрочку виконання рішення суду, суд першої інстанції виходив із того, що заявниця не може одноразово погасити в повному обсязі борг, оскільки в сім'ї має заробіток тільки чоловік заявниці, їхня донька проходить курс лікування у Київській міській клінічній лікарні, потребує постійної медичної допомоги. Крім того, донька заявниці є студенткою університету з платною формою навчання (14 000 грн на рік). Чоловік заявниці також сплачує аліменти на двох дітей з першого шлюбу. Наявність цих обставин, на думку суду, є підставою для надання розстрочки виконання судового рішення строком на 12 календарних місяців із щомісячною сплатою по 1 245 грн 37 коп.

Апеляційний суд погодився з такими висновками та вважав, що наведені заявницею обставини є підставою для встановлення порядку виконання судового рішення.

Проте погодитися з такими висновками апеляційного суду не можна.

За вимогами ст. ст. 213, 214, 316 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Вказані вимоги судом апеляційної інстанції не дотримано.

Судом установлено, що рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 22 квітня 2014 року позовні вимоги ПАТ "Акцент-Банк" задоволено. Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ПАТ "Акцент-Банк" заборгованість за кредитним договором від 11 жовтня 2012 року в розмірі 14 700 грн 82 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Берегівського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа, виданого 22 квітня 2014 року на підставі зазначеного рішення суду.

У лютому ОСОБА_3 звернулась до суду із заявою, у якій просила розстрочити виконання рішення суду шляхом стягнення з неї рівними частинами, щомісячно, з дня постановлення ухвали суду по 27 лютого 2018 року заборгованості.

Відповідно до положення ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Аналогічне положення міститься у ч. 1 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження".

Отже, підставою для розстрочки виконання рішення суду є конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим.

Винятковими можуть бути визнані обставини, які безпосередньо пов'язані з життям людини, оскільки в іншому разі порушуватимуться інтереси стягувача.

Суд наведеного не врахував, не надав оцінки тому, чи посилання заявниці на важкий фінансовий стан є винятковим випадком, який давав би підстави для розстрочки виконання судового рішення.

При цьому суд, виходячи з наявності підстав для розстрочки виконання рішення суду, фактично не розстрочив, а встановив порядок виконання рішення суду.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку та залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, апеляційний суд вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України не виконав, на порушення судом першої інстанції норм процесуального права уваги не звернув, не перевірив доводів апеляційної скарги, не зазначив конкретних обставин та фактів, що спростовують такі доводи.

Ураховуючи те, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, апеляційним судом не встановлені, судове рішення апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для його скасування з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк", подану представником Шулікою Аліною Володимирівною, задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 04 серпня 2015 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

ухвала оскарженню не підлягає.