колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Гвоздика П.О., Завгородньої І.М., Ситнік О.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_4 до Державного агентства лісового господарства України про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на заочне рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 03 серпня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 09 вересня 2015 року,

У вересні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Державного агентства лісового господарства України про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Заочним рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 03 серпня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 09 вересня 2015 року, у позові відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для скасування судових рішень відсутні, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що позивачка працювала директором ДП "Красноармійське лісове господарство" з 07 жовтня 2010 року.

Відповідно до постанови Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 19 березня 2013 року ОСОБА_4 визнано винною в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП та ч. 1 ст. 9, ч. ч. 1, 2 ст. 14 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції".

Постанова набрала законної сили.

Згідно із наказом від 15 серпня 2014 року трудовий договір з ОСОБА_4 припинено та останню звільнено із займаної посади за п. 7-1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України з підстав набрання законної сили судовим рішенням, відповідно до якого працівника притягнуто до відповідальності за корупційне правопорушення, пов'язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (3206-17) .

Згідно із п. 7-1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, в редакції, діючій на момент виникнення спірних правовідносин, підставою припинення трудового договору є набрання законної сили судовим рішенням, відповідно до якого працівника притягнуто до відповідальності за корупційне правопорушення, пов'язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (3206-17) .

При вирішенні справи, суди, на виконання вимог ст. 213 ЦПК України, встановивши на підставі доказів, яким було надано належну оцінку ті факти, що ОСОБА_4 притягнуто до відповідальності за корупційне правопорушення, пов'язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (3206-17) та постанова про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності не була нею оскаржена в установленому порядку та набрала законної сили, що є правовою підставою припинення із нею трудового договору, дійшли правильного висновку про відмову у позові.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно із ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням судами норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ч. 2 ст. 338 ЦПК України підстави для скасування рішення суду.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Заочне рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 03 серпня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 09 вересня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.