Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

СавченкоВ.О., Гончара В.П., Остапчука Д.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання недійсним заповіту, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Миколаївської області від 16 листопада 2015 року,

У січні 2015 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про визнання недійсним заповіту.

В обґрунтування позову вказувала, що після смерті батька ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, вона звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак дізналася, що за життя батько, 16 січня 2006 року, склав заповіт на користь своєї дружини відповідача ОСОБА_5, посвідчений секретарем Бузької сільської ради Новоодеського району Миколаївської області.

Вважає, що заповіт ОСОБА_7 є недійсним, оскільки на час вчинення таких дій спадкодавець унаслідок хвороби, тяжкого психічного стану не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними.

Позивач просила задовольнити позов та визнати недійсним заповіт ОСОБА_7 від 16 січня 2006 року.

Рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 21 липня 2015 року позов задоволено.

Визнано недійсним заповіт ОСОБА_7, складений 16 січня 2006 року, посвідчений секретарем виконавчого комітету Бузької сільської ради Новоодеського району Миколаївської області Сабиною І.І., за яким на випадок своєї смерті останній заповів ОСОБА_5 земельну ділянку площею 13,22 га, що призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташована на території Бузької сільської рада Новоодеського району Миколаївської області, земельну ділянку розміром 0,19 га, призначену для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, а також мотоцикл МТ - 10-38, 1978 року випуску.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 16 листопада 2015 року рішення районного суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_6просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення суду ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не встановлено.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу, а згідно ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Підставою для визнання правочину недійсним по ст. 225 ЦК України може бути лише абсолютна неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними і в основу рішення суду про недійсність правочину не може покладатися висновок експертизи, який ґрунтується на припущеннях.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд прийшов до вірного висновку, виходячи з того, що не доведено належними та обґрунтованими доказами факту перебування спадкодавця у недієздатному стані та про порушення умов складення заповіту.

Крім того, рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 29 липня 2014 року, що є чинним, на підставі медичної документації та висновків судово-психіатричної експертизи встановлено, що наявні в ОСОБА_7 на час складання заповіту неврологічні та серцево-судинні захворювання не вплинули на його волевиявлення під час складання ним заповіту 16 січня 2006 року.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_6 на увагу не заслуговують та висновків суду не спростовують.

Матеріали витребуваної справи не свідчать про те, що судом при розгляді даної справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338- 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Таким чином, оскаржуване рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи вищенаведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргуОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Миколаївської області від 16 листопада 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.