6-1411ск16 Про спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди - 04.04.2016 Прийняття

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Інформаційної агенції "Вголос", ОСОБА_5, директора Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради ОСОБА_6, третя особа - Департамент гуманітарної політики Львівської міської ради, про спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Львівської області від 18 грудня 2015 року,

У лютому 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, у якому просив зобов'язати Інформаційну агенцію "Вголос" спростувати недостовірну інформацію, поширену про нього на офіційному сайті інформаційної агенції "Вголос" (vgolos.com.ua) від ІНФОРМАЦІЯ_1 у статті під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_2", а саме: недостовірну інформацію щодо його, ОСОБА_4, директора ССЗШ №93 м. Львова, участі в розтраті понад 200 000,00 (двохсот тисяч) гривень; недостовірну інформацію щодо його, ОСОБА_4, директора ССЗШ № 93 м. Львова, участі у підробці документів щодо обліку робочого часу працівників школи та нарахуванні на їх підставі заробітної плати чотирьом особам - прибиральникам та учителю, які насправді в той час не працювали і жодних робіт в освітньому закладі не виконували; недостовірну інформацію щодо його, ОСОБА_4, директора ССЗШ № 93 м. Львова, участі у привласнені бюджетних коштів на суму понад 200 000,00 (двісті тисяч) гривень чи привласненні будь-якої іншої суми бюджетних коштів; недостовірну інформацію від ІНФОРМАЦІЯ_3 у статті під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_4", а саме: недостовірну інформацію щодо винесення 31 жовтня 2012 року йому, ОСОБА_4, директору ССЗШ № 93 м. Львова, вироку у кримінальній справі; недостовірну інформацію щодо визнання 31 жовтня 2012 року судом його, ОСОБА_4, директора ССЗШ № 93 м. Львова, вини у зловживанні владою або службовим становищем (ст. 364 ч. 1 КК України); недостовірну інформацію щодо призначення судом йому, ОСОБА_4, директору ССЗШ № 93

м. Львова, покарання у вигляді обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, в закладах освіти на строк один рік зі штрафом 4250, 00 (чотири тисячі двісті п'ятдесят) гривень, - шляхом повідомлення про ухвалене у даній справі рішення, включаючи публікацію його повного тексту, на офіційному сайті інформаційної агенції "Вголос" (vgolos.com.ua) в строк, що не перевищує чотирнадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили; зобов'язати Начальника управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради ОСОБА_4 не коментувати та не розповсюджувати недостовірну інформацію про ОСОБА_4; стягнути з відповідачів солідарно 60 000,00 грн відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 5 травня 2015 року позов задоволено частково.

Визнано недостовірною інформацію про ОСОБА_4, директора ССЗШ №93 м. Львова, ІНФОРМАЦІЯ_1 поширену на офіційному сайті інформаційної агенції "Вголос" (vgolos.com.ua) у статті під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_2", а саме: інформацію що до участі ОСОБА_4, директора ССЗШ № 93 м. Львова, в розтраті понад 200 000,00 (двохсот тисяч) гривень; інформацію щодо участі ОСОБА_4, директора ССЗШ № 93 м. Львова, у підробці документів щодо обліку робочого часу працівників школи та нарахуванні на їх підставі заробітної плати чотирьом особам - прибиральникам та учителю, які насправді в той час не працювали і жодних робіт в освітньому закладі не виконували; інформацію щодо участі ОСОБА_4, директора ССЗШ № 93 м. Львова, у привласнені бюджетних коштів на суму понад 200 000 (двісті тисяч) гривень чи привласненні будь-якої іншої суми бюджетних коштів.

Визнано недостовірною інформацію про ОСОБА_4, директора ССЗШ № 93 м. Львова, ІНФОРМАЦІЯ_3 поширену на офіційному сайті інформаційної агенції "Вголос" (vgolos.com.ua) у статті під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_4", а саме: інформацію про винесення 31 жовтня 2012 року щодо ОСОБА_4, директора ССЗШ № 93 м. Львова, вироку у кримінальній справі; інформацію щодо визнання 31 жовтня 2012 року судом вини, ОСОБА_4, директора ССЗШ № 93 м. Львова, у зловживанні владою або службовим становищем (ст. 364 ч. 1 КК України); інформацію щодо призначення судом ОСОБА_4, директору ССЗШ № 93 м. Львова, покарання у вигляді обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, в закладах освіти на строк один рік зі штрафом 4 250 (чотири тисячі двісті п'ятдесят) гривень.

Зобов'язано Інформаційну агенцію "Вголос" в строк, що не перевищує чотирнадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили, опублікувати на її офіційному сайті (vgolos.com.ua) наступний текст спростування недостовірної інформації про ОСОБА_4:

"Інформаційна агенція "Вголос" в 2013-2014 роках незаконно поширила недостовірну інформацію про ОСОБА_4, директора ССЗШ № 93 м. Львова, звинувативши його у злочинах.

Зокрема не відповідає дійсності інформація про ОСОБА_4, директора ССЗШ № 93 м. Львова, опублікована у статті під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_2" від ІНФОРМАЦІЯ_1. В супереч наведеному в статті, об'єктивна істина є наступною. ОСОБА_4, директор ССЗШ № 93 м. Львова: не вчиняв розтрати коштів у сумі понад 200 000 (двохсот тисяч) гривень; не підробляв документів щодо обліку робочого часу працівників школи; не нараховував заробітної плати чотирьом особам - прибиральникам та учителю, які насправді в той час не працювали і жодних робіт в освітньому закладі не виконували; не привласнював бюджетних коштів на суму понад 200 000 (двісті тисяч) гривень, які будь-якої іншої суми бюджетних коштів 7 листопада 2014 року ОСОБА_4 за згаданими обвинуваченнями виправдали.

Також не відповідає дійсності інформація про ОСОБА_4, опублікована у статті під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_4" від ІНФОРМАЦІЯ_3, оскільки: щодо ОСОБА_4 вирок у кримінальній справі 31 жовтня 2012 року не ухвалювали, 31 жовтня 2012 року суд не встановлював та не визнавав вини, ОСОБА_4, директора ССЗШ № 93 м. Львова, у зловживанні владою або службовим становищем (ст. 364 ч. 1 КК України); суд не призначав ОСОБА_4 жодного покарання".

Стягнуто з Інформаційної агенції "Вголос" на користь ОСОБА_4 4 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 1 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто зі ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 1 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Вирішено питання розподілу судових витрат. У задоволенні решти вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 18 грудня 2015 року рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову скасовано, у цій частині ухвалено нове рішення, яким позов залишено без задоволення. У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно із ч.1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Відповідно до ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лінгенс проти Австрії" суд розрізняє факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного ст. 10 Конвенції.

Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд вірно застосував положення ст. 277 ЦК України, ч. 1 ст. 47-1 Закону України "Про інформацію", п. п. 1, 3 ст. 35 Закону України "Про інформаційні агентства", на підставі наданих сторонами доказів (ст. 212 ЦПК України) прийшов до правильного висновку, що позивач ОСОБА_4 був визнаний винним Сихівським районним судом м. Львова за ч. 1 ст. 364 КК України, зловживання службовим становищем і звільнений від покарання, у зв'язку з актом амністії, тобто з нереабілітуючих підстав.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.