6-872ск16 Про стягнення заборгованості за кредитним договором із солідарних боржників - 30.03.2016 Прийняття

головуючого Дьоміної О.О., суддів: Демяносова М.В., Маляренка А.В., Парінової І.К., Ступак О.В., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" до Приватного підприємства "ВКЗ-Дебют", ОСОБА_6, третя особа - відділ ДВС Млинівського районного управління юстиції Рівненської області, про стягнення заборгованості за кредитним договором із солідарних боржників, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" на рішення апеляційного суду Рівненської області від 17 грудня 2015 року,

У червні 2015 року Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - ПАТ АБ "Укргазбанк") звернулось до суду із зазначеним позовом, на обґрунтування якого вказало, що між ПАТ АБ "Укргазбанк" та Приватним підприємством "ВКЗ-Дебют" (далі - ПП "ВКЗ-Дебют") 12 травня 2006 року було укладено кредитний договір № 83/06/К зі змінами і доповненнями, внесеними додатковими угодами від 24 травня 2006 року № 1, від 08 червня 2006 року № 2, від 10 жовтня 2006 року № 3. Відповідно до п. 1.1 кредитного договору банк надав відповідачу кредит для поповнення обігових коштів для виробничих витрат в сумі 500 000 грн на строк з 12 травня 2006 року по 11 травня 2007 рік із сплатою відсотків за користування кредитом 18 річних.

15 грудня 2006 року з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором (зі змінами та доповненнями) від 12 травня 2006 року № 83/06/К між банком та ОСОБА_6 було укладено договір поруки.

Станом на 28 січня 2015 року сума заборгованості ПП "ВКЗ-Дебют" та та ОСОБА_6 перед банком становить: прострочена заборгованість за відсотками 179 373 грн 43 коп., пеня за несвоєчасну сплату відсотків 7 801 грн 68 коп., а всього 187 175 грн 11 коп.

З урахуванням наведеного ПАТ АБ "Укргазбанк" просило суд стягнути солідарно з ПП "ВКЗ-Дебют", ОСОБА_6 на свою користь грошові кошти в сумі 187 175 грн 11 коп.

Рішенням Млинівського районного суду Рівненської області від 12 листопада 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 17 грудня 2015 року рішення Млинівського районного суду Рівненської області від 12 листопада 2015 року скасовано, позов задоволено частково.

Стягнути солідарно з ПП "ВКЗ-Дебют", ОСОБА_6 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" відсотки за користування кредитом за період з 01 травня 2012року по 28 січня 2015 року в сумі 99 113 грн 27 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ АБ "Укргазбанк" просить скасувати оскаржуване рішення апеляційного суду в частині відмови у задоволенні позову та в цій частині ухвалити нове рішення про задоволення позову, обґрунтовуючи свою вимогу неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, виходячи за межі доводів касаційної скарги згідно з ч. 3 ст. 335 ЦПК України, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 324 ЦПК Українипідставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі ст. 213 ЦПК Українирішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду апеляційної інстанції повністю не відповідає.

Судами встановлено, що 12 травня 2006 року між ВАТ АБ "Укргазбанк" та ПП "ВКЗ-Дебют" укладено кредитний договір № 83/06/К із змінами та доповненнями, внесеними додатковими угодами від 24 травня 2006 року № 1, від 08 червня 2006 року № 2, від 10 жовтня 2006 року № 3, згідно з яким банк надав підприємству кредит у сумі 500 000 грн на термін до 11 травня 2007 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18 річних.

15 грудня 2006 року з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором від 12 травня 2006 року № 83/06/К між ВАТ АБ "Укгазбанк" та ОСОБА_6 укладено договір поруки, згідно з п. 1.2 якого поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за порушення виконання зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до п. 1.3 поручитель відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором в тому ж обсязі, що і позичальник за сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, неустойки (штрафи, пеня) за невиконання або неналежне виконання зобов'язань в сумі, що не перевищує 400 000 грн.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 03 липня 2007 року стягнуто з ПП "ВКЗ-Дебют" на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" заборгованість, яка утворилась станом на 17 квітня 2007 року в сумі 540 497 грн 75 коп.

Заочним рішенням Млинівського районного суду Рівненської області від 22 червня 2010 року стягнуто з поручителя ОСОБА_6 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" заборгованість за вказаним вище кредитним договором в загальному розмірі 207 138 грн 34 коп., в тому числі 189 959 грн 05 коп. тіла кредиту.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч.1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

У ст. 611 ЦК України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Так, п. 5.1 кредитного договору, укладеного між сторонами, передбачено, що цей договір діє в обсязі виданих позичальникові коштів до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Виходячи із системного аналізу ст. ст. 525, 526, 599, 611 ЦК України, змісту кредитного договору слід дійти висновку про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України (435-15) .

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року № 6-1206цс15.

Скасовуючи рішення місцевого суду та частково задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідно до ст. 611 ЦК України та п. п. 3.2.11 п. 3.2 кредитного договору вимоги про стягнення відсотків за користування кредитом після закінчення строку дії договору та з моменту ухвалення судового рішення до його фактичного виконання є обґрунтованими.

Проте суд апеляційної інстанції не врахував, що відповідно до ст. 16 ЦПК України не допускається об'єднання воднепровадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із частиною другою ст. 118 ЦПК України позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою.

Відповідно до роз'яснень, викладених в абзаці 1 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" (v0002700-09) (далі - постанова Пленуму Верховного Суду України № 2), вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами 1 і 2 статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) (стаття 17) або ГПК України (1798-12) (статті 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Абзацом 3 пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 (v0002700-09) роз'яснено, що вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, якщо відсутня спільність предмета позову. Не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства.

Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6745цс15.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції помилково відкрито провадження у частині вимог ПАТ АБ "Укргазбанк" до ПП "ВКЗ-Дебют" про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України рішення суду апеляційної інстанції в частині заявлених вимог слід скасувати із закриттям провадження.