Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого суддів: Колодійчука В.М., Висоцької В.С., Кафідової О.В., Умнової О.В., Фаловської І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до ОСОБА_7 про визнання договору купівлі-продажу нікчемним та визнання права власності, за касаційною публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" Славкіної Марини Анатоліївни на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19 серпня 2015 року, ухвалу апеляційного суду м. Києва від 26 жовтня 2015 року,

У лютому 2015 року публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі - ПАТ "ВіЕйБі Банк", банк) в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" Славкіної М.А. звернулося до суду з позовом, який уточнило в ході розгляду справи та просило визнати нікчемним договір купівлі-продажу квартири, укладений 10 вересня 2014 року між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та ОСОБА_7, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В.; визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ПАТ "ВіЕйБі Банк".

Позов мотивовано тим, що за рішенням від 20 листопада 2014 року призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Славкіну М.А., при проведенні перевірки укладених правочинів банком останньою було встановлено нікчемність вказаного вище договору купівлі-продажу від 10 вересня 2014 року, оскільки правочин здійснено за суттєво заниженою ціною без здійснення розрахунку за договором, внаслідок чого банк зазнав збитків.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 19 серпня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 26 жовтня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк", не погоджуючись з даними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права просить їх скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд виходив із недоведеності та необґрунтованості позовних вимог. При цьому суди також дійшли висновку, що відсутні підстави для визнання спірного договору з підстав, передбачених п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Вказані висновки судів першої та апеляційної інстанцій відповідають фактичним обставинам справи та узгоджуються з нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15 березня 2011 року між ТОВ "Електротех" та ПАТ "ВіЕйБі Банк" укладено договір про погашення боргу, за умовами якого ТОВ "Електротех" передало банку в рахунок погашення боргу належні йому на підставі укладеного з ТОВ "Столична будівельно-інвестиційна компанія" договору підряду №с16/02 від 16 лютого 2005 року майнові права на квартири в будинку АДРЕСА_1

3 вересня 2013 року між ТОВ "Електротех" та ПАТ "ВіЕйБі Банк" було підписано акт приймання-передачі квартир, відповідно до якого ціна квартири № 7 визначена у розмірі 2586412,14 гривень.

10 вересня 2014 року між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою A.B. та зареєстрованим у реєстрі за № 3275.

При укладенні договору купівлі-продажу квартири сторони визначили, що вартість квартири, за якою здійснюється продаж становить 1 520 562 гривень.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 20 листопада 2014 року № 733 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 20 листопада 2014 року прийнято рішення "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "ВіЕйБі Банк" і 24 листопада 2014 року прийнято рішення № 128, відповідно до якого призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "ВіЕйБі Банк", а рішенням від 17 лютого 2015 року № 35 продовжено строки здійснення тимчасової адміністрації до 20 березня 2015 року.

Так, процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) , який є спеціальним законом у даних правовідносинах.

Відповідно до положень ч. ч. 1,2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд зобов'язаний забезпечити збереження активів та документації банку.

Протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, якщо банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору.

Частиною 4 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що Фонд: протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що звичайна ціна - це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно п. 3 ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Встановивши, що договір купівлі продажу квартири, укладений 10 вересня 2014 року був підписаний сторонами, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку, що сторони даного правочину дійшли згоди щодо всіх його умов і зовнішній вираз їх волі відповідав внутрішньому.

Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про відсутність підстав, передбачені ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", для нікчемності укладеного правочину, оскільки відповідно до висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення оціночно-будівельного дослідження від 3 червня 2015 року, вартість спірної квартири на момент продажу становила 1874887 гривень, що на 18,9% більша від ціни продажу, а сам висновок є належним і допустимим доказом в розумінні ст. 58, 59 ЦПК України, оскільки складений судовим експертом державної експертної установи, який має необхідну кваліфікацію з даного виду експертиз, і зазначений висновок містить необхідну інформацію з приводу предмета доказування.

Доводи касаційної скарги щодо здійснення відчуження майна за ціною, нижчою від звичайної, в даному випадку на 41,21%, вбачаються необґрунтованими, оскільки як правильно встановлено судом першої інстанції, сторони досягли згоди щодо усіх умов договору від 10 вересня 2014 року, в тому числі і щодо його ціни у розмірі 1 567 383 гривні, яка відповідно до п. 3.5 договору встановлена на підставі "Звіту про незалежну оцінку майна", виконаного ТОВ "Актив Експерт", на замовлення ПАТ "ВіЕйБі Банк". На виконання вказаного договору також ПАТ "ВіЕйБі Банк" ОСОБА_7 видана довідка про проведену у повному обсязі оплату та відсутність претензій, що свідчить також про грошовість вказаного договору та узгодження щодо суми продажу.

Крім того, ПАТ "ВіЕйБі Банк" віднесений до категорії неплатоспроможних на підставі постанови Правління Національного банку України № 733/БТ від 20 листопада 2014 року, договір купівлі-продажу укладений 18 вересня 2014 року, а відповідно до п.3 ч. 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) правочин має бути вчинений саме неплатоспроможним банком.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), з урахуванням встановлених обставин і вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в позові, виходячи із того, що твердження позивача про нікчемність договору купівлі-продажу від 10 вересня 2014 року з підстав, наведених у п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", є недоведеними та безпідставними, через відсутність належних й допустимих доказів того факту, що банком здійснено відчуження майна за цінами нижчими від звичайних, саме на час здійснення продажу спірної квартири.

Зазначені висновки судів відповідають обставинам справи та узгоджуються з нормами матеріального права.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення. При вирішенні даної справи судом правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

За таких обставин, відповідно до ст. 337 ЦПК України касаційну скаргу слід відхилити і залишити оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Керуючись ст. ст. 336, 337, 344 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський АкціонернийБанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" Славкіної Марини Анатоліївни відхилити.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19 серпня 2015 року, ухвалу апеляційного суду м. Києва від 26 жовтня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.