Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Умнової О.В., Висоцької В.С., Колодійчука В.М., розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом, за касаційною скаргою ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 на рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 18 листопада 2015 року, ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 21 грудня 2015 року,

У липні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним наказ відповідача №141-п від 17 червня 2015 року та поновити його на роботі на посаді заступника директора з енергонагляду філії ПАТ "Прикарпаттяобленерго Рогатинської РЕМ", стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та 100 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Позов мотивовано тим, що 17 червня 2015 року головою правління ПАТ "Прикарпаттяобленерго" ОСОБА_6 видано наказ №141-п про звільнення позивача - ОСОБА_4, заступника директора з енергонагляду філії ПАТ "Рогатинський РЕМ" на підставі п.7 ст. 40 КзпП України (перебування на роботі у нетверезому стані) з 17 липня 2015 року. Цього ж дня позивачу було вручено копію наказу, видано трудову книжку та виплачено у день звільнення усі суми. Підставою звільнення з роботи позивача зазначено перебування його 4 червня 2015 року о 10 год. на робочому місці у стані алкогольного сп'яніння. Позивач посилається на те, що акт щодо перебування у нетверезому стані на робочому місці у його присутності не складався, проби крові не опечатувалися. Після виходу на роботу по закінченні стаціонарного лікування 12 червня 2015 року позивача повідомили, що він перебував на робочому місці у нетверезому стані та що дана обставина підтверджена висновком токсикологічного дослідження, проведеного у м. Івано-Франківську. 17 червня 2015 року позивач на засіданні профспілкового комітету повідомив про вищезазначені обставини, однак із протоколом та рішенням профкому не був ознайомлений та цього ж дня був звільнений з роботи. Вважає, що підстави для його звільнення були відсутні підстави. Через безпідставне звільнення з роботи він зазнав значних моральних страждань, втратив нормальні життєві зв'язки, змушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Позбавлений засобів до існування. Просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 18 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 21 грудня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

Представник позивача, не погоджуючись з даними рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права просив їх скасувати з направленням справи до місцевого суду на новий розгляд.

Дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.

Згідно ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Колегією суддів встановлено та вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову про поновлення на роботі суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що при звільненні ОСОБА_4 з роботи за п.7 ст. 40 КЗпП України чинне трудове законодавство не було порушено. Перебування ОСОБА_4 у стані алкогольного сп'яніння на робочому місці у робочий час підтверджена зібраними у справі доказами.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 з 20 липня 1999 року перебував у трудових відносинах з відповідачем, де обіймав різні посади. Наказом відповідача №129п від 22 березня 2002 року його було призначено на посаду заступника начальника з енергонагляду Рогатинського РЕМ, а наказом №5п від 11 січня 2007 року дану посаду перейменовано на заступника директора з енергонагляду філії ПАТ "Рогатинський РЕМ".

Згідно наказу №141-п від 17 червня 2015 року ПАТ "Прикарпаттяобленерго" ОСОБА_4, заступника директора з енергонагляду філії ПАТ "Рогатинський РЕМ", звільнено з роботи за п.7 ст.40 КзпП України (перебування на роботі у нетверезому стані) з 17 червня 2015 року. Цього ж дня ОСОБА_7 ознайомлено під розписку з цим наказом.

4 червня 2015 року, в м. Рогатині у філії ПАТ Рогатинський РЕМ складено акт за підписами директора філії ОСОБА_8, лікаря медпункту центрального офісу ПАТ ОСОБА_9, головою профкому ПАТ "Прикарпаттяобленерго" ОСОБА_3 підтверджено появу на роботі у нетверезому стані ОСОБА_7 У акті зазначені зовнішні ознаки нетверезого стану.

11 червня 2015 року голова Правління ПАТ "Прикарпаттяобленерго" звернувся із поданням до голови обласної профспілкової організації НГПЕУ ПАТ "Прикарпаттяобленерго" про надання згоди на звільнення за п.7 ст.40 КзпП України заступника директора з енергонагляду філії ПАТ "Рогатинський РЕМ" ОСОБА_7.

Рішенням президії профкому обласної профспілкової організації ПАТ "Прикарпаттяобленерго" 17 червня 2015 року надано згоду на звільнення ОСОБА_4

Згідно листка непрацездатності ОСОБА_4 знаходився на стаціонарному лікуванні в Рогатинській районній центральній лікарні з 04 червня 2015 року до 12 червня 2015 року. В листку непрацездатності міститься запис про алкогольне сп'яніння. За час перебування на лікарняному у цей період ОСОБА_4 не отримав допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Відповідно до п. 7 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння.

Відповідно до роз'яснення, даного у п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів" (v0009700-92) (з подальшими змінами і доповненнями), вирішуючи позови про поновлення на роботі осіб, трудовий договір з якими розірвано за п.7 ст. 40 КЗпП, суди повинні мати на увазі, що з цих підстав можуть бути звільнені з роботи працівники за появу на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння в будь-який час робочого дня, незалежно від того, чи були вони відсторонені від роботи, чи продовжували виконувати трудові обов'язки. Нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне сп'яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів, яким суд має дати відповідну оцінку.

Перебування ОСОБА_4 в стані алкогольного сп'яніння у робочий час підтверджується актом про перебування на роботі в стані алкогольного сп'яніння від 4 червня 2015 року, результатами токсикологічного дослідження №708 від 5 червня 2015 року, проведеного Івано-Франківським обласним наркологічним диспансером, підтверджено показами свідків, які позивачем не спростовані.

Згоду президії профспілкового органу на звільнення ОСОБА_4 з роботи за п.7 ст. 40 КЗпП України було отримано 17 червня 2015 року (протокол №25), про що було повідомлено профкомом власника підприємства.

За таких обставин суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про те, що звільнення позивача з роботи проведено відповідачем відповідно до вимог трудового законодавства.

Судами попередніх інстанцій повно встановлено фактичні обставини справи на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів та вірно застосовано норми матеріального права до спірних правовідносин. Норми процесуального права не порушено.

Апеляційний суд дав належну оцінку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції. Належним чином перевірив встановлені судом фактичні обставини справи з урахуванням зібраних доказів та дійшов правильного висновку щодо відсутності правових підстав для його скасування.

При вирішенні даної справи судами першої та апеляційної інстанцій правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і

зібраним у справі доказам.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків судів, обґрунтовано викладених в мотивувальних частинах оскаржуваних рішень.

За таких обставин, правові підстави для скасування оскаржуваних рішень відсутні.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 18 листопада 2015 року, ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 21 грудня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.