Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Луспеника Д.Д.,
суддів: Гулька Б.І., Хопти С.Ф.,
Черненко В.А., ШтеликС.П.,
розглянувши в судовому засіданні справуза позовом міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання за касаційною скаргою міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 29 грудня 2015 року,
в с т а н о в и л а :
У травні 2015 року міське комунальне підприємство "Хмельницьктеплокомуненерго" (далі - МКП "Хмельницьктеплокомуненерго") звернулося до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1. 24 липня 2013 року між сторонами укладено договір про надання послуг з теплопостачання до вказаної квартири. Відповідач сплачує отримані послуги з теплопостачання не в повному обсязі, оскільки оплачує послуги за тарифом для населення, проте квартира нею переобладнана для здійснення нотаріальної діяльності, тому послуги повинні сплачуватись за тарифом для інших споживачів.
З урахуванням наведеного МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" просило стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за надані послуги з теплопостачання за період з 1 жовтня 2012 року по 28 лютого 2015 року у розмірі 9 754 грн 19 коп., а також пеню у розмірі 239 грн 71 коп.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 29 грудня 2015 року, у задоволенні позову МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" відмовлено.
У касаційній скарзі МКП "Хмельницьктеплокомуненерго", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення в частині стягнення основного боргу скасувати й ухвалити в цій частині нове рішення, яким його позов у цій частині задовольнити.
Отже, судові рішення в частині вимог про стягнення пені з ОСОБА_3 не оскаржуються, тому в касаційному порядку в силу ч. 1 ст. 335 ЦПК України не переглядаються.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні позову МКП "Хмельницьктеплокомуненерго", суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що квартира відповідача є жилим приміщенням, у нежитлове приміщення в установленому законом порядку не переведено, нотаріус, що здійснює свою професійну діяльність у ній, не є суб'єктом підприємницької діяльності, тому оплата послуг з теплопостачання має розраховуватися за тарифами, встановленими для населення, а не для інших споживачів.
Проте погодитись з такими висновками судів не можна.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.
Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.
Судом установлено, що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1. 24 липня 2013 року між МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" та ОСОБА_3 укладено договір про надання послуг з теплопостачання до вказаної квартири.
Судами також установлено і відповідачем не заперечується, що з 19 січня 2012 року у вищевказаній квартирі здійснює нотаріальну діяльність приватний нотаріус Вальчук О.М.
ОСОБА_3 сплачує за отримані комунальні послуги за тарифами, встановленими для категорії "населення".
МКП "Хмельницьктеплокомуненерго", пред'являючи позов, вважало, що відповідачка має сплачувати за послуги за тарифами, встановленими для категорії "інші споживачі", у зв'язку з цим виникла заборгованість за період з 1 жовтня 2012 року по 28 лютого 2015 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України "Про нотаріат" вчинення нотаріальних дій покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
За положеннями ч. 2 ст. 3 цього Закону нотаріус не може займатися підприємницькою або адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об'єднань, перебувати на державній службі або на службі в органах місцевого самоврядування, перебувати у штаті інших юридичних осіб, входити самостійно, через представника або підставних осіб до складу правління чи інших виконавчих органів господарських організацій, кредитно-фінансових установ, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої, у вільний від роботи час.
Приміщення, яке використовує нотаріус для своєї професійної діяльності, не відноситься до житлового фонду, тому що згідно із ч. 4 ст. 4 ЖК УРСР до житлового фонду не входять нежитлові приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.
Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" установлено, що споживач - це фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 532 від 16 травня 2014 року (v0532866-14) та № 614 від 28 листопада 2014 року (v0614874-14) "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб бюджетних установ та інших споживачів (крім населення) МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" встановлено тариф для потреб інших споживачів (крім населення).
Судами встановлено, що Вальчук О.М. є приватним нотаріусом і використовує спірне приміщення, яке знаходиться в житловому будинку, для здійснення нотаріальної діяльності. Зазначене підтверджено актом обстеження системи централізованого опалення від 6 листопада 2015 року (а.с. 29), повідомленням головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області від 19 березня 2015 року, з якого вбачається, що саме у спірній квартирі здійснює нотаріальну діяльність приватний нотаріус Вальчук О.М. (а.с. 7).
Постачання теплової енергії до вказаного приміщення відбувається за допомогою системи централізованого опалення жилого будинку. В укладеному між сторонами договорі про теплопостачання зазначено, що споживач зобов'язується оплатити енергію за встановленими тарифами, які затверджені міськими органами самоврядування.
Ураховуючи, що приватний нотаріус споживає послуги з теплопостачання не для задоволення власних житлово-побутових потреб, а для здійснення нотаріальної діяльності фактично у нежитловому приміщенні, тому колегія суддів вважає, що суди у порушення вимог ст. ст. 212- 214, 315 ЦПК України передчасно погодились з тим, що відповідачка має сплачувати за послуги з теплопостачання за тарифами, встановленими для населення.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 26 вересня 2012 року № 6-43 цс 12 і від 26 вересня 2012 року № 6-72 цс 12, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.
Посилання апеляційного суду на те, що висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року № 6-72 цс 12, стосується здійснення нотаріальної діяльності у нежилому приміщення не спростовує доводів МКП "Хмельницьктеплокомуненерго", оскільки у постанові Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року № 6-43 цс 12 чітко зазначено, що приватний нотаріус здійснювала нотаріальну діяльність у власному жилому будинку, а не в нежитловому приміщенні.
Оскільки ОСОБА_3 не використовує належну їй кватиру для проживання, а в ній здійснюється в установленому законом порядку нотаріальна діяльність, то суди повинні з'ясувати та визначитись із тим, чим можуть тарифи для оплати послуг з теплопостачання для населення застосовуватися для здійснення оплати фізичними особами за послуги з теплопостачання в приміщеннях, які використовуються не для проживання, а для зайняття нотаріальною діяльністю.
Ураховуючи те, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судами не встановлені, судові рішення не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для їх скасування із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" задовольнити частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 29 грудня 2015 року в частині вирішення питання про стягнення суми заборгованості за надані послуги з теплопостачання скасувати, справу у цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді:
Д.Д. Луспеник
Б.І. Гулько
С.Ф.Хопта
В.А.Черненко
С.П.Штелик