Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О., суддів: Ізмайлової Т.Л.,Мостової Г.І., Карпенко С.О.,Наумчука М.І., розглянувши в судовому засіданні справуза позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" про стягнення коштів за договором банківського вкладу, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 17 вересня 2015 року,

У березні 2015 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" (далі - ПАТ "Банк "Київська Русь", банк) про стягнення грошових коштів, посилаючись на те, що на виконання умов договору № 141778-44.20 банківського вкладу в іноземній валюті "Новорічні свята 2015 року" від 22 грудня 2014 року, укладеного між сторонами, ним передано грошові кошти в формі депозитного вкладу в сумі 47 010,00 доларів США, на період з 22 грудня 2014 року до 23 березня 2015 року, для розміщення його на рахунку № НОМЕР_2, відкритому у банку. З настанням терміну повернення вкладу грошові кошти повертаються вкладнику шляхом перерахування їх на рахунок № НОМЕР_1, відкритий у банку. У встановлений договором строк, позивачу грошові кошти не повернуто, у зв'язку з чим, з урахуванням уточнених позовних вимог позивач просив стягнути з ПАТ "Банк "Київська Русь" на його користь суму основного боргу (вкладу) 47 148,00 доларів США та проценти в розмірі 979,40 доларів США.

Рішенням Славутицького міського суду Київської області від 07 травня 2015 року позов ОСОБА_6 задоволено. Стягнуто з ПАТ "Банк "Київська Русь" на користь ОСОБА_6 суму вкладу за договором банківського вкладу № 141778-44.20 від 22 грудня 2014 року 47 148 доларів США, нараховані проценти в сумі 979,46 доларів США.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 17 вересня 2015 року зазначене рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення апеляційного суду скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове, про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції, виходив із того, що оскільки у ПАТ "Банк "Київська Русь" запроваджено тимчасову адміністрацію, тому згідно із ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі - Закон), підстави для стягнення за рішенням суду суми коштів за договорами банківського вкладу відсутні.

Проте повністю погодитися з такими висновками апеляційного суду не можна виходячи з наступного.

Судами установлено, що 22 грудня 2014 року між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ОСОБА_6 укладено договір № 141778-44.20 банківського вкладу в іноземній валюті "Новорічні свята 2015 року" (далі - договір), за умовами якого останнім було передано банку грошові кошти в формі депозитного вкладу в сумі 47 010,00 доларів США, на період з 22 грудня 2014 року до 23 березня 2015 року, для розміщення на рахунку № НОМЕР_2, відкритому у банку. Розмір процентів по вкладу залежить від строку перебування вкладу на рахунку та встановлюється наступним чином: з 1-го по 30-й день - 12% річних, з 31-го по 60-й день - 11% річних, з 61-го дня по дату зазначену у п.п. 2.4 договору - 10% річних.

Відповідно до п. 2.4 договору, термін повернення вкладу - 23 березня 2015 року. З настанням терміну повернення вкладу грошові кошти повертаються вкладнику шляхом перерахування їх на рахунок № НОМЕР_1, відкритому у банку (а.с. 5, 6).

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 19 березня за № 61 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Київська Русь" було розпочато з 20 березня 2015 року процедуру виведення ПАТ "Банк "Київська Русь" з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 20 березня 2015 року до 19 червня 2015 року (а.с. 24-25).

Відповідно до виписки по особовому рахунку № НОМЕР_3 за період з 22 грудня 2014 року до 04 травня 2015 року, на ньому знаходиться сума нарахованих процентів за користування вкладом за період з 28 лютого 2015 року до 19 березня 2015 року - 202,80 доларів США (а.с. 36).

Враховуючи приписи абз. 2 ч. 2 ст. 214, п. 2 ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе відступити від правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 20 січня 2016 року у справі № 6-2001цс15, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України запровадження тимчасової адміністрації у банку унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) .

Між тим, цим Законом питання стягнення коштів при запровадженні тимчасової адміністрації на підставі рішень судів не регулюється.

Дійсно, ст. 36 цього Закону встановлено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку.

Системний аналіз норм вказаного Закону свідчить про те, що не здійснення задоволення вимог вкладників, крім зазначених у п. 1 ч. 6 ст. 36 Закону, стосується заборони проведення виплат Фондом, уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на вимогу вкладника, тобто у випадку, коли така подається останнім безпосередньо до уповноваженої особи Фонду, який набуває повноваження органів управління банку, а уповноважена особа має право діяти від імені банку без довіреності (ст. 36, 37 Закону).

Як зазначено, порядок виконання судових рішень про примусове стягнення коштів з банку, в якому запроваджена тимчасова адміністрація, визначено відповідними нормами Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) , якими встановлено зупинення виконавчого провадження при запровадженні тимчасової адміністрації, а при прийнятті рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, - його закінчення із надсиланням виконавчого документа до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Колегія суддів вважає, що саме таким чином і у такий спосіб реалізується положення Закону про нездійснення примусового стягнення коштів, а не шляхом відмови у позові вкладника до банку і у разі встановлення порушення, невизнання чи оспорення його прав та позбавлення останнього права на судовий захист.

При цьому колегія суддів виходить з того, що належним відповідачем у справі є саме банк між яким та вкладником існують матеріально-правові відносини з приводу виконання укладеного між цими особами договору та його виконання.

Дії (бездіяльність) Фонду, його уповноважених осіб може бути предметом оскарження в суді, або ж спір між вкладником і цими особами підлягає розгляду судом лише за умов, коли останні не виконують чи неналежно виконують свої обов'язки, визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) .

Таким чином, судом першої інстанції було вірно встановлено, що відповідач, всупереч умовам та порядку укладеним з ОСОБА_6 депозитного договору, не виконав свого обов'язку по виплаті прийнятої від вкладника грошової сум (вкладу) на його вимогу, чим порушено майнові права позивача на кошти належні йому та передані банку за договором банківського вкладу, тому неповернуті суми коштів за договором банківського вкладу підлягають стягненню з ПАТ "Банк "Київська Русь" у судовому порядку.

Згідно з вимогами ст. 339 ЦПК України, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 17 вересня 2015 року скасувати, а рішення Славутицького міського суду Київської області від 07 травня 2015 року залишити в силі.

ухвала оскарженню не підлягає.