Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Кузнєцова В.О., Карпенко С.О., Мостової Г.І., - розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 вересня 2015 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області від 21 жовтня 2015 року,

У грудні 2014 року Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") звернулося в суд із вказаним позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_5, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно з договором споживчого кредиту № 11364940000 від 27 червня 2008 року ОСОБА_4 отримав в АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", кредит в сумі 53 900 доларів США зі строком повернення не пізніше 25 червня 2038 року зі сплатою 14 % річних. З метою забезпечення належного виконання боржником зобов'язання за вказаним кредитним договором між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та громадянкою ОСОБА_5 було уклало договір поруки № 213806 від 27 червня 2008 року.

У зв'язку із неналежним виконанням боржником взятих на себе зобов'язань по поверненню кредиту та сплаті відсотків, позивач із врахуванням уточнень, просив стягнути солідарно з ОСОБА_4 та поручителя ОСОБА_5 заборгованість станом на 10 грудня 2014 року у загальній сумі 38 576,83 доларів США., а також пеню за порушення термінів сплати процентів за кредитом у загальній сумі 4 686 грн 91 коп.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 10 вересня 2015 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області від 21 жовтня 2015 року, позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість по поверненню кредитних коштів, процентів за користування кредитом за кредитним договором № 11364940000 від 27 червня 2008 року у розмірі 38 576 доларів США 83 центи та заборгованість по сплаті пені за порушення термінів сплати процентів за кредит у розмірі 4 686 грн 91 коп. Вирішено питання судового збору.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить ухвалені у справі судові рішення скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено, що 27 червня 2008 року між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та відповідачем ОСОБА_4 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11364940000 (а.с. 6).

Відповідно до умов кредитного договору банк надав відповідачу ОСОБА_4 кредит в іноземній валюті в сумі 53 900 дол. США, а відповідач зобов'язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 25 червня 2038 року згідно з графіком погашення кредиту, якщо тільки не буде застосовано інший термін повернення кредиту відповідно до умов договору, та сплачувати протягом 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, проценти за користування кредитом у розмірі 14% річних. Сторони досягли згоди, що за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк банк автоматично нараховує проценти на прострочену суму основного боргу за процентною ставкою в розмірі збільшеному вдвічі від ставки визначеної за користування кредитом.

Відповідно Додатку № 1 до кредитного договору, погашення кредиту повинно відбуватися щомісячно, не пізніше визначеного числа кожного календарного місяця протягом всього строку дії договору (а.с. 13)

Погашення нарахованих процентів, згідно з п.1.3.4. кредитного договору відбувається з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти.

З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань відповідача ОСОБА_4 за кредитним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_5 було укладено договір поруки № 213806 від 27 червня 2008 року, відповідно до умов якого відповідач ОСОБА_5 зобов'язалась відповідати у повному обсязі за виконання відповідачем ОСОБА_4 зобов'язань, що виникли з кредитного договору (а.с. 21).

Згідно з п. 1.4 зазначеного договору поруки відповідальність поручителя і боржника є солідарною.

Згідно зі ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок як позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Положеннями ст. ст. 553, 554 ЦК України визначено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником його обов'язку, а у випадках порушення такого обов'язку боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого у договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, враховуючи вказані норми матеріального права, умови кредитного договору та договору поруки укладених між відповідачами та позивачем, дійшов вірного висновку про те, що неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору порушують права кредитодавця які підлягають захисту шляхом задоволення позовних вимог на користь останнього шляхом солідарного стягнення заборгованості із відповідачів згідно наданого банком розрахунку. Доводи касаційної скарги не спростовують вірність даного розрахунку.

Із урахуванням положень ст. 533 ЦК України суди дійшли вірного висновку щодо стягнення пені в національній валюті України - гривні.

Суди дійшли вірного висновку про те, що порука є не припиненою, а позовні вимоги до поручителя підлягають задоволенню, оскільки, договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору встановлено, що він діє до повного припинення всіх зобов'язань боржника за кредитним договором (п. 3.1 договору поруки). Термін дії кредитного договору до 2038 року. У зв'язку із простроченням виконання основного зобов'язання вимога про дострокове повернення кредитних коштів була направлена боржнику та поручителю 10 листопада 2014 року, а до суду позивач звернувся 30 грудня 2014 року в межах шестимісячного строку.

Відповідачі були належним чином повідомленні про дату розгляду справи в апеляційному судді. Ухвалення рішення в судді апеляційної інстанції за відсутності однієї із сторін не є підставою для скасування правильного по суті і справедливого судового рішення.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 вересня 2015 року та ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області від 21 жовтня 2015 року постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 вересня 2015 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області від 21 жовтня 2015 року у залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.