Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

Висоцької В.С., Колодійчука В.М., Ткачука О.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за касаційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Закарпатської області від 21 жовтня 2015 року,

У червні 2012 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що за умовами кредитного договору від 30 липня 2007 року, укладеного між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_4, остання отримала кредит у розмірі 8 555,95 доларів США, з кінцевим терміном погашення 29 липня 2010 року. Поручителем по даному договору кредиту виступив ОСОБА_6 Взяті на себе зобов'язання по поверненню кредиту боржник не виконав, що привело до виникнення заборгованості, яка становить 2 012,51 доларів США, яку просило стягнути з відповідачів.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 лютого 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 21 жовтня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором у сумі 2 072,57 доларів США та судові витрати в розмірі 414,36 грн.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, ОСОБА_6 просять скасувати рішення апеляційного суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, правильно застосувавши положення ст. ст. 526, 572, ч. 589 ЦК України (435-15) , на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), апеляційний суд дійшов до вірного висновку про те, що відповідачі виконували кредитний договір неналежним чином, у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором банком була зарахована сума, виручена від реалізації заставного майна, проте суми від продажу предмета застави не було достатньо, а відтак залишок заборгованості підлягає стягненню в судовому порядку.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_6 відхилити, рішення апеляційного суду Закарпатської області від 21 жовтня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.