Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Леванчука А.О.,

суддів: Завгородньої І.М., Наумчука М.І.,

Парінової І.К., Попович О.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення боргу та звернення стягнення на предмет іпотеки, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на рішення Бородянського районного суду Київської області від 14 січня 2015 року та рішення апеляційного суду Київської області від 17 листопада 2015 року,

У жовтні 2014 року публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, обґрунтовуючи вимоги тим, що 21 вересня 2007 року між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк"), правонаступником якого є ПАТ "Укрсиббанк", та ОСОБА_7 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11220466000, згідно з умовами якого останній отримав кредит у розмірі 18 000 доларів США. На забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між банком та ОСОБА_8 було укладено договір поруки, згідно з умовами якого останній поручився перед банком відповідати за належне виконання позичальником взятих на себе зобов'язань. Крім того, з метою забезпечення належного виконання вказаного кредитного договору, між позивачем та ОСОБА_9, ОСОБА_6 укладено договір іпотеки, предметом якого є трикімнатна квартира АДРЕСА_1 Посилаючись на те, що у зв'язку із неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов'язань у нього виникла заборгованість за вищевказаним кредитним договором, позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 заборгованість за договором про надання споживчого кредиту від 21 вересня 2007 року № 11220466000 у розмірі 7 347 доларів 29 центів США, що за курсом НБУ станом на 13 жовтня 2014 року становить 95 147 грн 59 коп., з яких: кредитна заборгованість - 7 043 доларів 55 центів США, що за курсом НБУ станом на 13 жовтня 2014 року становить 91 218 грн 93 коп.. заборгованість за процентами - 137 доларів 10 центів США, що за курсом НБУ станом на 13 жовтня 2014 року становить 1 775 грн 45 коп., пеня за прострочення сплати кредиту - 166 доларів 11 центів США, що за курсом НБУ станом на 13 жовтня 2014 року становить 2 151 грн 14 коп. та пеня за прострочення сплати процентів - 0,16 доларів США, що за курсом НБУ станом на 13 жовтня 2014 року становить 2 грн 07 коп.; в рахунок погашення вищевказаної заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 21 вересня 2007 року, укладеним між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ"УкрСиббанк", та ОСОБА_9, ОСОБА_6, а саме: трикімнатну квартиру № 24, загальною площею 66,0 кв. м, житловою площею 39,50 кв. м, розташовану по АДРЕСА_1 яка належить ОСОБА_9 і ОСОБА_10, встановивши спосіб реалізації нерухомого майна шляхом проведення прилюдних торгів предмета іпотеки в межах процедури виконавчого провадження з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку" (898-15) та встановивши початкову ціну продажу, визначену на підставі оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності, проведеної відповідно до законодавства.

Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 14 січня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто на користь ПАТ "УкрСиббанк" з ОСОБА_7 у солідарному порядку суму боргу з повернення кредитних коштів, процентів за користування кредитом за договором про надання споживчого кредиту від 21 вересня 2007 року № 11220466000 у розмірі 7 347 доларів 29 центів США, що за курсом НБУ станом на 13 жовтня 2014 року становить 95 147 грн 59 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 04 березня 2015 року рішення Бородянського районного суду Київської області від 14 січня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто солідарно зі ОСОБА_3, ОСОБА_8 на користь ПАТ "УкрСиббанк" суму боргу з повернення кредитних коштів, процентів за користування кредитом за договором про надання споживчого кредиту від 21 вересня 2007 року № 11220466000 у розмірі 7 347 доларів 29 центів США, що за курсом НБУ станом на 04 березня 2015 року еквівалентно 182 365 грн, з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 7 043 доларів 55 центів США, що за курсом НБУ станом на 04 березня 2015 року еквівалентно 174 820 грн 91 коп.; заборгованість за процентами - 137 доларів 10 центів США, що за курсом НБУ станом на 04 березня 2015 року еквівалентно 3 402 грн 82 коп.; пеня за прострочення сплати кредиту - 166 доларів 11 центів США, що за курсом НБУ станом на 04 березня 2015 року еквівалентно 4 122 грн 85 коп. та пеня за прострочення сплати процентів - 0,16 доларів США, що за курсом НБУ станом на 04 березня 2015 року еквівалентно 03 грн 97 коп. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 серпня 2015 року рішення апеляційного суду Київської області від 04 березня 2015 року в частині позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки скасовано та передано справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В іншій частині рішення апеляційного суду Київської області від 04 березня 2015 року залишено без змін.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 17 листопада 2015 року в задоволенні позову в частині вимог ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ "УкрСиббанк" просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки й ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення цих позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Зазначеним вимогам закону рішення суду апеляційної інстанції у повній мірі не відповідає.

Встановлено, що з 21 вересня 2007 року між АКІБ "Укрсиббанк", правонаступником якого є ПАТ "Укрсиббанк", та ОСОБА_7 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11220466000, відповідно до умов якого остання отримала кредит (грошові кошти) в іноземній валюті у формі поновлювальної кредитної лінії з лімітом 18 000 доларів США терміном до 24 вересня 2017 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 9,5 % річних.

З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань ОСОБА_7 за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_4 було укладено договір поруки від 21 вересня 2007 року № 143588.

Крім того, з метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань позичальника за вказаним кредитним договором між позивачем та ОСОБА_9 і ОСОБА_6 укладено договір іпотеки від 21 вересня 2007 року, згідно з умовами якого в іпотеку банку було передано нерухоме майно, а саме трикімнатну квартиру АДРЕСА_1

Згідно з наданим ПАТ "УкрСиббанк" розрахунком станом на 13 жовтня 2014 року заборгованість ОСОБА_7 за кредитним договором становить 7 347 доларів 29 центів США, що за курсом НБУ станом на 13 жовтня 2014 року становить 95 147 грн. 59 коп., з яких: 7 043 доларів 55 центів США, що за курсом НБУ станом на 13 жовтня 2014 року становить 91 218 грн 93 коп. - кредитна заборгованість; 137 доларів 10 центів США, що за курсом НБУ станом на 13 жовтня 2014 року становить 1 775 грн 45 коп. - заборгованість за процентами; 166 доларів 11 центів США, що за курсом НБУ станом на 13 жовтня 2014 року становить 2 151 грн 14 коп. - пеня за прострочення сплати кредиту; 16 центів США, що за курсом НБУ станом на 13 жовтня 2014 року становить 2 грн 07 коп. - пеня за прострочення сплати процентів.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки та відмовляючи у позові в цій частині, суд апеляційної інстанції виходив із того, що, зазначаючи загальний розмір заборгованості, ПАТ "Укрсиббанк" не зазначило початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації, визначеної відповідно до ч. 6 ст. 38 Закону України "Про іпотеку".

Проте погодитися з таким висновком суду апеляційної інстанції не можна з огляду на таке.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися заставою (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ст. 575 ЦК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частинами 1, 3 ст. 33 та ч. 1 ст. 39 Закону "Про іпотеку" передбачено право іпотекодержателя задовольнити свої вимоги за основними зобов'язаннями шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку" в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно з ч. 6 ст. 38 Закону України "Про іпотеку" ціну продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Така ж правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 09 грудня 2015 року у справі № 6-2479цс15 та від 23 грудня 2015 року у справі № 6-1205цс15.

Ухвалюючи рішення про відмову в позові з підстав не зазначення вартості предмета іпотеки, суд апеляційної інстанції на порушення вимог ст. ст. 212- 214, 303, 316 ЦПК Українина вищевикладені положення законодавства уваги не звернув, фактичних обставин справи щодо заявлених вимог не з'ясував, доводів та заперечень сторін належним чином не перевірив, у рішенні не навів висновків щодо суті позовних вимог, а тому дійшов передчасного висновку про відмову в задоволенні позову, фактично залишивши порушене право позивача незахищеним

Ураховуючи те, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судом не встановлені, судове рішення не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду апеляційної інстанції - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених ч. 3 ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Київської області від 17 листопада 2015 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

ухвала оскарженню не підлягає.