Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Умнової О.В., Колодійчука В.М., Фаловської І.М., розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до ОСОБА_4 про стягнення шкоди в порядку регресу, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2015 року, ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 січня 2016 року,-

У липні 2015 року позивач - публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути ОСОБА_4 в порядку права зворотньої вимоги (регресу) грошових коштів в розмірі 492 350 грн.

Позов мотивовано тим, що 12 жовтня 2010 року на залізничному переїзді 115 км + 566 м перегону Нікополь-Марганець Криворізької дирекції залізничних перевезень Придніпровської залізниці сталася дорожньо-транспортна пригода. Вироком Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2013 року, який набрав чинності, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 271 КК України, оскільки ОСОБА_4 допустив до керування транспортним засобом водія ОСОБА_5, не провівши йому стажування, навчання, інструктажів, що і стало причинно-наслідковим зв'язком у настанні дорожньо-транспортної пригоди, та призвело до загибелі 45 людей. Марганецьким міським судом Дніпропетровської області були розглянуті цивільні справи за позовами ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_7 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 до державного підприємства "Придніпровська залізниця", ОСОБА_4 та АТ "СГ "ТАС" про стягнення моральної та матеріальної шкоди. На виконання вказаних рішень публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" самостійно виконано солідарний обов'язок перед позивачами та сплачено грошові кошти у розмірі 492350 грн.

Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 січня 2016 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь державного підприємства "Придніпровська залізниця" в порядку регресу 246 175 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Позивач, не погоджуючись з даними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права просить їх скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Дослідившиматеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.

Згідност. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Колегією суддів встановлено та вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд дав належну оцінку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції. Належним чином перевірив встановлені судом фактичні обставини справи з урахуванням зібраних доказів та дійшов правильного висновку щодо відсутності правових підстав для його скасування.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 є не єдиною особою, чиї дії сприяли настанню ДТП, що сталася на залізничному переїзді 115 км + 566 м перегону Нікополь-Марганець Криворізької дирекції залізничних перевезень Придніпровської залізниці. Згідно постанови Марганецького міського суду вДніпропетровської області від 05 жовтня 2011 року по кримінальній справі №1-296/11 вина працівника Придніпровської залізниці ОСОБА_11 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 276 КК України, встановлена. Дії ОСОБА_11 були кваліфіковані як порушення працівником залізничного транспорту правил безпеки транспорту, що створило небезпеку для життя людей або настання інших наслідків.

Відмовляючи у задоволенні частини позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскільки ступінь вини володільців джерел підвищеної небезпеки, які спільно завдали шкоди, не визначено, і відповідальність у частці відповідно до вини визначити неможливо, суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення коштів в порядку регресу на користь позивача в розмірі Ѕ частини відшкодування моральної шкоди.

Доводи позивача щодо відсутності вини працівника Придніпровської залізниці у скоєнні даного ДТП відсутня і відповідно з ОСОБА_4 в порядку регресу підлягає стягненню 100 відсотків вказаної суми, обґрунтовано не взято апеляційним судом до уваги, оскільки постановою Марганецького міського суду в Дніпропетровської області від 05 жовтня 2011 року вина працівника Придніпровської залізниці ОСОБА_11 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 276 КК України, встановлена, тому ОСОБА_4 є не єдиною особою, чиї дії сприяли настанню ДТП та з нього не може бути стягнуто 100 відсотків відшкодованої позивачем шкоди.

Висновки судів узгоджуються з роз'ясненнями пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (v0006700-92) .

При вирішенні даної справи судами першої та апеляційної інстанцій правильно визначений характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Інші доводи касаційної скарги фактично стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноваження суду касаційної інстанції.

За таких обставин, правові підстави для скасування оскаржуваних рішень відсутні.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" відхилити.

Рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2015 року, ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 січня 2016 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.