Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Умнової О.В., Колодійчука В.М., Фаловської І.М., розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Верхівської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області, третя особа: ОСОБА_5 про визнання незаконним рішення сільської ради, за касаційною скаргою ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_6 на рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 05 листопада 2015 року, ухвалу апеляційного суду Волинської області від 18 грудня 2015 року,-

У серпні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення Верхівської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області від 12 січня 2012 року № 13/6, яким надано дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки ОСОБА_5 під будівництво житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 площею 0,25 га.

Позов мотивовано тим, що рішенням Верхівської сільської ради Камінь-Каширського району № 13/6 від 12 січня 2012 року ОСОБА_5 надано дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки під будівництво житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га. Оскільки по АДРЕСА_1 вказаного населеного пункту між ОСОБА_7 та позивачем земельних ділянок не було, їх земельні ділянки розділяв паркан, який належав позивачу, вважає, що вищевказане рішення порушує його право як законного землекористувача по АДРЕСА_1. Вважає оскаржене рішення таким, що винесене з порушенням норм ч. 6 ст. 118 ЗК України, у зв'язку з чим є незаконним.

Рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 05 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 18 грудня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.

Представник позивача, не погоджуючись з даними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Дослідившиматеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.

Згідност. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Колегією суддів встановлено та вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд дав належну оцінку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції. Належним чином перевірив встановлені судом фактичні обставини справи з урахуванням зібраних доказів та дійшов правильного висновку щодо відсутності правових підстав для його скасування.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Верхівської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області від 12 січня 2012 року № 13/6, надано дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки ОСОБА_5 під будівництво житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 площею 0,25 га.

Рішенням Камінь-Каширського районного суду від 24 грудня 2012 року, яке набрало законної сили, встановлено, що передачею ОСОБА_5 у власність земельної ділянки по АДРЕСА_2 права ОСОБА_4, як землекористувача суміжної земельної ділянки, на якій розміщені успадковані ним будівлі, не порушені, оскільки ніяких порушень вимог закону щодо процедури відведення ОСОБА_5 земельної ділянки виявлено не було.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що ОСОБА_4, всупереч вимогам ст. ст. 10, 60 ЦПК України, не довів та не надав належних доказів виникнення у нього права власності (користування) на спірну земельну ділянку, в розумінні положень статей 79, 79-1, 125, 126 ЗК України, розташовану по АДРЕСА_1, томудійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

При вирішенні даної справи судами першої та апеляційної інстанцій правильно визначений характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Інші доводи касаційної скарги фактично стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноваження суду касаційної інстанції.

За таких обставин, правові підстави для скасування оскаржуваних рішень відсутні.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -

Касаційну скаргу ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 05 листопада 2015 року, ухвалу апеляційного суду Волинської області від 18 грудня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.