6-26155ск15 Про стягнення заборгованості за кредитним договором - 09.03.2016 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Львівської області від 22 липня 2015 року,

У березні 2011 року публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6, у якому просило суд стягнути на користь позивача із ОСОБА_6 заборгованість за кредитним договором від 24 грудня 2007 року в розмірі 161 796 грн 33 коп. та судові витрати у справі.

Позовні вимоги ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" обґрунтувало тим, що між товариством та ОСОБА_6 24 грудня 2007 року було укладено кредитний договір, відповідно до якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредит в розмірі 150 тис. грн під 18 % річних з кінцевим терміном повернення кредиту та процентів не пізніше 23 грудня 2027 року. Крім того між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ОСОБА_6 24 грудня 2007 року було укладено договір іпотеки. ОСОБА_6 зобов'язань стосовно своєчасного і повного погашення кредиту та сплати процентів належним чином не виконувала, заборгованість за кредитним договором становить 161 796 грн 33 коп., що і стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.

Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 05 березня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

08 липня 2015 року ухвалою апеляційного суду Львівської області за клопотанням товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (далі - ТОВ "Кредитні ініціативи") залучено останнє як правонаступника позивача ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк".

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 22 липня 2015 року рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 05 березня 2013 року скасовано.

Позов ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", правонаступником якого є ТОВ "Кредитні ініціативи", до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" заборгованість за кредитним договором від 24 грудня 2007 року в розмірі 161 796 грн 33 коп.

В решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення апеляційного суду Львівської області від 22 липня 2015 року і залишити в силі рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 05 березня 2013 року, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає відхиленню у зв'язку з наступним.

Відповідно до вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

При розгляді справи судами встановлено, що 24 грудня 2007 року закрите акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ОСОБА_6 уклали кредитний договір із подальшим внесення змін і доповнень. Відповідно до умов вищевказаного кредитного договору банк зобов'язався надати позичальникові кредит в розмірі 150 тис. грн, а боржник зобов'язався повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши боржнику кредит в сумі 150 тис. грн.

24 грудня 2007 року між закритим акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ОСОБА_6 укладено договір іпотеки із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, за умовами якого для забезпечення вимог іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору, іпотекодавцем передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 вартістю 224 330 грн.

ОСОБА_6 не виконувала зобов'язань по поверненню кредиту та сплаті процентів, станом на 19 січня 2011 року заборгованість за кредитним договором становить 161 796 грн 33 коп., в тому числі заборгованість за простроченим кредитом - 5 тис. грн, заборгованість за строковим кредитом - 135 тис. грн, сума прострочених відсотків за користування кредитом - 20 333 грн 87 коп., сума нарахованої пені за несвоєчасне погашення кредиту - 269 грн 32 коп., сума нарахованої пені за несвоєчасне погашення відсотків - 1 193 грн.

17 грудня 2012 року між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ТОВ "Кредитні ініціативи" було укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" відступило ТОВ "Кредитні ініціативи" права вимоги по кредитних договорах, укладених між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та позичальниками. Зокрема, за кредитним договором, який був укладений між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ОСОБА_6 Відбулося відступлення права вимоги на суму 196 337 грн 74 коп., розрахунок зазначеної суми проведено станом на дату укладення договору про відступлення права вимоги, а саме на 17 грудня 2012 року.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" самостійно, без повідомлення про це позичальника ОСОБА_6, прийняв рішення про списання безнадійної заборгованості за рахунок страхового резерву банку і 29 грудня 2010 року списав безнадійну заборгованість ОСОБА_6 за кредитним договором та відніс її на збільшення валових витрат банку, отримав відшкодування від держави, а тому, з часу отримання відшкодування втратив право вимоги за кредитним договором. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" не було надано документів первинного бухгалтерського обліку на підтвердження виконання ним зобов'язань за кредитним договором, а тому позивач не довів своїх позовних вимог.

Апеляційний суд встановив, що рішення суду першої інстанції ухвалено за невідповідності висновків суду обставинам справи та із неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову в розмірі 161 796 грн 33 коп.

Висновки апеляційного суду зводяться до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У зв'язку із порушенням боржником строків повернення кредиту та виникненням заборгованості за кредитним договором, кредитор використав передбачене ч. 2 ст. 1050 ЦК України та п. п. 5.2.7., 5.3.2. кредитного договору право на дострокове повернення всієї суми кредиту та пов'язаних із ним платежів.

Розмір заборгованості відповідачем належними та допустимими доказами не спростований.

Відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості не є підставою для припинення вимог банку до позичальника, відтак боргові зобов'язання ОСОБА_6 перед банком не можна вважати погашеними.

Так, Постановою Національного банку України № 424 від 13 вересня 2010 року "Про затвердження Порядку формування банками резервів за кредитами і нарахованими за ними процентами та списання безнадійної заборгованості" (z0998-10) (що діяла на час списання банком заборгованості (27 жовтня 2010 року - 01 червня 2011 року) був затверджений Порядок формування банками резервів за кредитами і нарахованими за ними процентами та списання безнадійної заборгованості.

За цим Порядком Банк формує резерви (страхові резерви) за кредитами та нарахованими за ними процентами (далі - резерви) самостійно в розмірі та порядку, установлених Положенням про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 06 липня 2000 року № 279 (z0474-00) , зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03 серпня 2000 року за № 474/4695 (z0474-00) , зі змінами (далі - Положення).

Банк має право самостійно списати (відшкодувати) за рахунок резервів безнадійну заборгованість за кредитами позичальників - юридичних осіб, фінансова діяльність яких визначена як незадовільна, та позичальників - фізичних осіб, фінансовий стан яких визначено як нестабільний або незадовільний, за якою платежі за основним боргом та/або нарахованими доходами прострочені понад 90 днів та яка обліковується за окремими аналітичними рахунками з обліку безнадійної заборгованості (далі - безнадійна заборгованість).

У разі списання безнадійної заборгованості за кредитами банк одночасно списує нараховані проценти за цими кредитами за рахунок сформованих резервів.

Рішення про списання безнадійної заборгованості за кредитами та нарахованими за ними процентами приймається правлінням банку.

Списання безнадійної заборгованості за кредитами та нарахованими за ними процентами не є підставою для припинення вимог банку до позичальника.

Банк відповідно до законодавства України продовжує роботу щодо відшкодування списаної за рахунок резерву безнадійної заборгованості.

Крім цього, згідно п. 7, чинної на даний час, Постанови Правління НБУ № 172 від 01 червня 2011 року "Про затвердження Порядку відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву" (z0722-11) , відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості не є підставою для припинення вимог банку до позичальника/контрагента. Банк зобов'язаний продовжувати роботу щодо відшкодування списаної за рахунок резерву безнадійної заборгованості.

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" (v0005740-12) , зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у ст. ст. 599- 601, 604- 609 ЦК України.

Таким чином, в даному випадку боргові зобов'язання відповідача перед банком не можна вважати погашеними.

Доводи касаційної скарги щодо відсутності підстав для задоволення позову про стягнення із ОСОБА_6 за кредитним договором, оскільки банком вказана заборгованість вже списана, відхиляються.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги є договірною передачею зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові у випадках встановлених законом, відтак ТОВ "Кредитні ініціативи", придбавши фінансовий актив у юридичної особи, отримало право грошової вимоги за кредитним договором до боржника.

У разі зміни кредитора у зобов'язанні, щодо якого виник спір, якщо правонаступництво допускається, воно може мати місце на будь-якій стадії цивільного процесу, у тому числі на стадії апеляційного оскарження судового рішення. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, а тому, керуючись ст. ст. 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ