Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 березня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
головуючогоТкачука О.С., суддів: Висоцької В.С., Умнової О.В.,Колодійчука В.М., Фаловської І.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" до ОСОБА_6 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу, за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 22 жовтня 2015 року,
в с т а н о в и л а :
У липні 2014 року приватне акціонерне товариство "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" (далі - ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА") звернулося до суду із вказаним позовом, у якому просило суд ухвалити рішення, яким стягнути із ОСОБА_6 в порядку регресу суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 8 456 грн 87 коп.
Позовні вимоги товариство обґрунтовано тим, що 04 лютого 2012 року, ОСОБА_6, керуючи транспортним засобом марки "Нісан", державний номерний знак НОМЕР_1, допустив зіткнення із транспортним засобом марки "Субару", державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_7, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Транспортний засіб марки "Субару", державний номерний знак НОМЕР_2, застрахований позивачем у відповідності із договором страхування транспортних засобів від 26 грудня 2011 року.
ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" визнала випадок страховим та на рахунок страхувальника було перераховано страхове відшкодування в розмірі 31 781 грн 43 коп.
Позивач стверджує, що страхова компанія відповідача відшкодувала витрати позивача у розмірі 23 324 грн 56 коп., а тому непогашена заборгованість відповідача перед ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" складає 8 456 грн 87 коп., які ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" і просила суд стягнути з відповідача ОСОБА_6 в рамках даного спору.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 22 жовтня 2015 року, позовні вимоги ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" залишено без задоволення.
У касаційній скарзі ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" просить скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали цивільної справи та дослідивши доводи касаційної скарги, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Статтею 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15) , у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Згідно ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Судом першої інстанції встановлено, що 04 лютого 2012 року ОСОБА_6, керуючи транспортним засобом марки "Нісан", державний номерний знак НОМЕР_1, допустив зіткнення із транспортним засобом марки "Субару", державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_7, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13 березня 2012 року ОСОБА_6 визнано винним у скоєнні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди та звільнено від адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_7 застрахована згідно з договором страхування транспортних засобів від 26 грудня 2011 року, укладеним з ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА".
Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 02 березня 2012 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки "Субару", державний номерний знак НОМЕР_2, складає 32 972 грн 15 коп., вартість складових, що підлягають заміні становить 18 384 грн 50 коп., коефіцієнт фізичного зносу - 0,46, вартість складових з врахуванням зносу - 9 927 грн 63 коп. Тобто підсумкова вартість матеріального збитку внаслідок пошкодження автомобіля марки "Субару", державний номерний знак НОМЕР_2, з урахуванням фізичного зносу складає 24 515 грн 28 коп., франшиза, згідно договору страхування, становить 1 190 грн 72 коп.
Випадок було визнано страховим, позивачем прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 31 781 грн 43 грн.
Виходячи з вартості відновлювального ремонту, встановленої експертом в розмірі 32 972 грн 15 грн., на рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 для проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу позивачем було перераховано 28 133 грн 90 коп., а 3 674 грн 53 коп. утримано страховою компанією в рахунок оплати договору страхування.
28 серпня 2012 року приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" було сплачено 23 324 грн 56 коп. в порядку регресу ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА".
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що відсутні правові підстави для стягнення з ОСОБА_6 в порядку регресу на користь позивача суми сплаченого страхового відшкодування у розмірі 8 456 грн 87 коп., оскільки реальний матеріальний збиток позивача, з урахуванням франшизи та зносу застрахованого транспортного засобу, складає 23 324 грн 56 коп. і такі кошти позивачеві повернуто приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка".
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА", крім іншого, посилалася на норми ст. 1194 ЦК України та те, що розмір виплаченого позивачем страхового відшкодування не покривається за рахунок сплачених позивачеві приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" коштів, а тому різниця повинна бути стягнута з винної особи - ОСОБА_6, чого не враховано судом першої інстанції при розгляді справи та відмові в позові.
З даного питання Верховним Судом України висловлено правову позицію у постановах: від 10 лютого 2016 року, справа № 6-2878цс15; від 23 грудня 2015 року, справа №6-2587цс15, яка зводиться до того, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що судом апеляційної інстанції не в повному обсязі виконано вимоги ст. 303 ЦПК України, не перевірено належним чином законності та обґрунтованості висновків суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, ухвалено у справі судове рішення яке не відповідає вимогам ст. ст. 213- 214 ЦПК України. Зокрема, апеляційним судом не враховано реальних збитків позивача пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, того, що такі збитки не відшкодовані у повному обсязі та те, що в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою збитки покладаються на винну особу, в даному випадку - відповідача у справі.
У зв'язку з наведеним вище та, керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 22 жовтня 2015 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді:
О.С. Ткачук
В.С. Висоцька
В.М. Колодійчук
О.В. Умнова
І.М. Фаловська