Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Кафідової О.В., Висоцької В.С., Гримич М.К.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ваш Авто" про визнання недійсним договору фінансового лізингу та стягнення грошових коштів, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ваш Авто" на заочне рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 10 серпня 2016 року,

У квітні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду із указаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 22 лютого 2016 року між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ваш Авто" (далі - ТОВ "Лізингова компанія "Ваш Авто") було укладено договір фінансового лізингу з додатками, з метою придбання автомобіля марки Hyundai ix.35, вартістю 25 112,73 доларів США, що на дату укладення договору еквівалентно 690 600 грн.

На виконання умов вказаного договору, ним на рахунок відповідача було перераховано грошові кошти в сумі 110 000 грн.

Зазначав, що 26 лютого 2016 року на підставі його заяви про зміну предмету лізингу, між ним та відповідачем було укладено Додаткову угоду до вказаного договору, відповідно до п.2.1 якої, предметом лізингу був визначений автомобіль марки ЗАЗ VIDA вартістю 262 500 грн, адміністративний платіж був перерахований, згідно умов договору та розраховувався наступним чином: 26 250 грн - адміністративний платіж, 83 750 грн - авансовий платіж, для отримання предмету лізингу у користування на умовах 1.7 та 4.1 Договору, позивачу необхідно було сплатити доплату до сплаченого авансового платежу в розмірі 47 500 та комісію за передачу предмету лізингу в розмірі 7 875 грн.

Вказував на те, що 02 березня 2016 року він надіслав на адресу відповідача повідомлення про відкликання згоди на укладання вказаного договору, на що йому було роз'яснено можливість розірвати договір.

Звертав увагу на те, що у відповідача відсутня ліцензія для здійснення фінансових послуг щодо залучення фінансових активів від фізичних осіб, крім того договір містить несправедливі умови та, в порушення вимог закону, не був посвідчений нотаріально.

Враховуючи викладене, просив визнати недійсним договір фінансового лізингу від 22 лютого 2016 року та додаткову угоду до нього, укладений між ним та ТОВ "Лізингова компанія "Ваш Авто", стягнути з відповідача на його користь грошові кошти в сумі 110 000 грн, сплачених ним на виконання умов вказаного договору.

Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 травня 2016, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 10 серпня 2016 року, позов задоволено.

Визнано недійсним договір фінансового лізингу від 22 лютого 2016 року, укладений між ОСОБА_4 та ТОВ "Лізингова компанія "Ваш Авто".

Стягнуто з ТОВ "Лізингова компанія "Ваш Авто" на користь ОСОБА_4 110 000 грн сплачених на виконання умов вищевказаного договору.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, обґрунтовано виходив із того, що позивач не отримав інформацію щодо істотних умов договору, які передують укладенню договору, зокрема, відносно предмету лізингу та відносно відповідальності за договором, які є несправедливими для нього, як споживача фінансових послуг, адже лізингодавець відповідно до умов договору може не виконувати свої зобов'язання щодо передачі предмету лізингу та при цьому ніякої матеріальної відповідальності за це не несе, а лізингоодержувач при розірванні договору фінансового лізингу за умови невиконання своїх зобов'язань лізингодавцем не має права на отримання всієї суми, яку сплатив на користь лізингодавця, і в цьому разі всупереч принципу добросовісності договору наслідком якого є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Крім того, судами правильно зазначено, що оспорюваний договір у порушенні вимог чинного законодавства, не був нотаріально посвідчений, внаслідок чого він є нікчемним, а відсутність у відповідача ліцензії щодо залучення фінансових активів від фізичних осіб, суперечить вимогам законодавства.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ваш Авто" відхилити.

Заочне рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 10 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.