Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

суддів: Завгородньої І.М., Коротуна В.М., Писаної Т.О., розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 26 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 16 травня 2016 року,

У червні 2015 року позивач звернулася до суду з даним позовом, зазначивши в його обгрунтування, що з 07 вересня 1996 року по 18 травня 2015 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбу з відповідачем, за час якого ними придбано майно: трикімнатну квартиру НОМЕР_1 (загальною площею 80,0 кв.м) та гаражний бокс НОМЕР_2 по АДРЕСА_1, а також транспортний засіб марки "Форд-Скорпіо", 1988 року випуску.

На підставі рішення сесії Шклівської селищної ради Яворівського району Львівської області від 17 травня 2011 року № 439, відповідачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки АДРЕСА_2.

Оскільки вказане майно є спільною сумісною власністю подружжя, просила його поділити, визнавши за нею право власності на Ѕ його частини.

Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 26 лютого 2016 року позов задоволено частково.

Здійснено розподіл спільного майна між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 наступним чином.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частку квартиру НОМЕР_1 в житловому будинку АДРЕСА_1, в рахунок розподілу спільного майна подружжя.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на Ѕ частку гаражного боксу НОМЕР_2 по АДРЕСА_1, в рахунок розподілу спільного майна подружжя.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розподіл спільного майна подружжя, відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині вимог про визнання права власності на Ѕ частини квартири та гаражного боксу, ОСОБА_5 оскаржив його в апеляційного порядку.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 16 травня 2016 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду в частині визнання права власності на Ѕ частини гаражного боксу і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову, мотивуючи свою вимогу порушенням судаминорм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

В іншій частині рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду не оскаржується, а тому не підлягає перегляду в касаційному порядку.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з правилами ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. При цьому суд касаційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість постановлених судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, та доводів касаційної скарги.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що передача у власність відповідача гаражного боксу за актом-приймання передачі не свідчить про належність майна на праві особистої власності відповідачу та врахувавши, що спірний гаражний бокс придбано за час перебування сторін у шлюбі, у зв'язку з чим є спільною сумісною власністю подружжя, обґрунтовано визнав за позивачем право власності на Ѕ його частини.

Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судамидопущено порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Яворівського районного суду Львівської області від 26 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 16 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.