Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Кафідової О.В., Гримич М.К., Фаловської І.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" до ОСОБА_4 про стягнення боргу, за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 15 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 01 липня 2016 року,

У січні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Фідобанк" (далі - ПАТ "Фідобанк") звернулося до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 20 травня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Ерсте" (далі - ВАТ "Ерсте"), правонаступником якого є ПАТ "Фідобанк", та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір, згідно з умовами якого останній отримав кредит у розмірі 38 000 доларів США зі сплатою 14,5 % річних з кінцевим терміном повернення до 19 травня 2018 року.

Посилаючись на те, що відповідач не виконував належним чином зобов'язань за кредитним договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 26 760, 06 доларів США, що в еквіваленті становить 422 169 грн 25 коп. та нараховано пеню у розмірі 6 326 грн 73 коп., просив стягнути зі ОСОБА_4 на свою користь вказану заборгованість.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 15 квітня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 01 липня 2016 року, позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ "Фідобанк" заборгованість за кредитним договором від 20 травня 2008 року у розмірі 26 760, 06 доларів США, що в еквіваленті становить 422 169 грн 25 коп., та пеню у розмірі 6 326 грн 73 коп.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - просить скасуватиоскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову або направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, обґрунтовано виходив із того, що відповідач належним чином не виконував зобов'язань за кредитним договором у зв'язку з чим утворилась заборгованість, що підтверджується розрахунком, наданим банком, тоді як належних та допустимих доказів на спростування такого розрахунку відповідачем не надано.

Не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_4 про те, що ПАТ "Фідобанк" не є правонаступником ВАТ "Ерсте", оскільки позивачем надано докази на підтвердження правонаступництва, зокрема: статут, передавальний акт, договір про приєднання.

Крім того, відповідач неодноразово звертався до позивача із заявами про реструктуризацію заборгованості, що свідчить про визнання права ПАТ "Фідобанк" на отримання коштів за кредитним договором від 20 травня 2008 року.

З огляду на вказані обставини, суди попередніх інстанцій, дійшли правильного висновку про задоволення позову.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - відхилити.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 15 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 01 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.