Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Євтушенко О.І., Карпенко С.О., Мостової Г.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні майном, стягнення коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 13 червня 2016 року,
в с т а н о в и л а:
У лютому 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні майном, стягнення коштів.
На обґрунтування позовних вимог зазначала, що рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 березня 2014 року визнано право власності по 1/2 частині житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1, вартістю 1 005 974 грн та 1/2 частині земельної ділянки за вказаною адресою, площею 510 кв. м., вартістю 367 200 грн за ОСОБА_4 та ОСОБА_5
В подальшому, рішенням апеляційного суду Черкаської області від 05 січня 2016 року будинок залишений у спільній частковій власності сторін. Проте, порядок користування спільним частковим майном не встановлено, домовленості між сторонами щодо користування спільним майном між ними також не досягнуто.
Позивачка вказувала, що відповідач постійно порушує її права щодо користування спільним частковим майном, зокрема без погодження із позивачем самовільно зайняв вдвічі більшу житлову площу в будинку, зайняв кімнати, у яких знаходиться виділене позивачці рухоме майно. Крім того, ОСОБА_4 позбавлена можливості користуватися гаражем, оскільки відповідач самовільно виганяє із нього автомобіль позивачки.
Крім того, позивачка зазначила, що відповідач безперешкодно користується водою, газом та електричною енергією, а тому комунальні послуги мають сплачуватися ними в рівних частках.
При цьому, у зв'язку із виниклою необхідністю ремонту котла для опалення, ОСОБА_4 за свій рахунок провела такий ремонт, загальною вартістю 12 964 грн.
За таких обставин, з урахуванням уточнень, позивачка просила, зобов'язати ОСОБА_5 відкрити ОСОБА_4 доступ до кімнат 1-13 та 1-14 та не чинити перешкод їй у користуванні названими приміщеннями, зобов'язати ОСОБА_5 усунути перешкоди у користуванні гаражем та її правом зберігати в гаражі належний їй автомобіль, стягнути з ОСОБА_5 половину коштів, сплачених за комунальні послуги за період з червня
2015 року по квітень 2016 року включно в розмірі 8 126 грн 83 коп. та половину сплачених коштів за ремонт котла в розмірі 6 482 грн.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 травня 2016 року позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_5 відкрити кімнати 1-13, 1-14 в будинку по АДРЕСА_1 та не чинити перешкоди ОСОБА_4 в користуванні зазначеними приміщеннями. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4
Ѕ частину коштів, сплачених за комунальні послуги за період з червня 2015 року по квітень 2016 року в розмірі 8 126 грн 83 коп., та кошти витрачені на ремонт газового обладнання в розмірі 6 482 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В задоволенні іших позовних имог відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 13 червня 2016 року рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 травня 2016 року залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку із цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, законність судових рішень в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком кого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є співвласниками будинку, але порядок користування ними не встановлено, а тому відповідач не повинен чинити перешкоди позивачці у повноцінному користуванні майном. При цьому, ОСОБА_5, як співвласник будинку, зобов'язаний приймати участь у витратах на утримання спільного майна. Крім того, суди вважали підтвердженими належними та допустимими доказами понесення позивачкою витрат на ремонт опалювального котла.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за час шлюбу сторонами по справі було придбано майно, в тому числі будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1, вартістю 1 005 974 грн. та 1/2 частину земельної ділянки за вказаною адресою, площею 510 кв. м., вартістю 367 200 грн.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 березня 2014 року визнано право власності по 1/2 частині житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1, вартістю 1 005 974 грн та 1/2 частині земельної ділянки за вказаною адресою, площею 510 кв. м., вартістю 367 200 грн за ОСОБА_4 та ОСОБА_5
В подальшому, рішенням апеляційного суду Черкаської області від 05 січня 2016 року будинок залишений у спільній частковій власності сторін. Проте, порядок користування спільним частковим майном не встановлено, домовленості між сторонами щодо користування спільним майном між ними також не досягнуто.
Під час судового засідання ОСОБА_5 визнав, що він користується кімнатами 1-13 та 1-14, площею 21, 4 кв. м. та 21,8 кв. м., які закрив, оскільки позивачка закрила інші кімнати і він до них не має ніякого доступу.
Відповідно до ч. 1 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Згідно із ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
За змістом ст. 162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
У силу положень ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Статтею 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Ураховуючи наведене, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів (ст. 212 ЦПК України), встановив, що між сторонами не досягнуто домовленості про порядок користування спільним майном, ОСОБА_5 як співвласник будинку, повинен також сплачувати за комунальні послуги та зобов'язаний в силу приписів ст. 544 ЦК України відшкодувати витрати за ремонт газового обладнання, а тому в силу ст. ст. 360, 391 ЦК України суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів та до не згоди з висновком судів попередніх інстанцій.
Перевіривши доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відхилення касаційної скарги та залишення без змін рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 травня 2016 року та ухвали апеляційного суду Черкаської області від 13 червня 2016 року, тому що судові рішення законні та обґрунтовані.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 13 червня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні майном, стягнення коштів залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
О.І. Євтушенко
С.О. Карпенко
Г.І. Мостова