Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Луспеника Д.Д., Хопти С.Ф., Штелик С.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_4 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 3 грудня 2015 року у справі за позовом Луцької міської ради до ОСОБА_4, третя особа - житлово-комунальне підприємство № 3, про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням комунальної форми власності шляхом виселення за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 31 серпня 2016 року,

У квітні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 3 грудня 2015 року, залишене без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 12 січня 2016 року, яким позов Луцької міської ради задоволено та усунуто перешкоди у користуванні жилим приміщенням комунальної форми власності шляхом виселення його із самоправно зайнятого житлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення.

ОСОБА_4 зазначав, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 9 лютого 2016 року у цивільній справі за його заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю встановлено факт, що він та ОСОБА_5, яка померла 26серпня 2014 рокупроживали однією сім'єю з 1 лютого 2009 року, чого не було встановлено на час ухвалення судового рішення від 3 грудня 2015 року.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 31 серпня 2016 року, поновлено ОСОБА_4 строк для подання заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 3 грудня 2015 року. У задоволенні заяви ОСОБА_4 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 3 грудня 2015 року відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить оскаржувані судові рішення в частині відмови в задоволенні заяви скасувати, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII"Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом, чинності.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані ухвали судів першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відмовляючи в задоволенні заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 3 грудня 2015 року, суди вірно застосувавши положення ст. 361 ЦПК України, дійшли до правильного висновку про те, що рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 9 лютого 2016 року, яким встановлено факт проживання однією сім'єю ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не є нововиявленою обставиною, оскільки таке дане рішення ухвалено після набрання законної сили рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 3 грудня 2015 року.

При цьому обставини, на які посилається ОСОБА_4 в заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, були предметом розгляду, дослідження та оцінки при ухваленні рішення, яке він просить переглянути за нововиявленими обставинами, що само по особі виключає можливість даних обставин бути нововиявленими в розумінні ст. 361 ЦПК України.

Також у п. 5 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справвід 30 березня 2012 року № 4 "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами" (v0004740-12) судам роз'яснено, що процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають.

Ураховуючи викладене та положення ч. 1 ст. 342 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити оскаржувані ухвали без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 31 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.