Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Коротуна В.М., Писаної Т.О., Попович О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ваш Авто" про захист прав споживача, визнання договору недійсним та стягнення коштів, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ваш Авто" на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 23 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 08 червня 2016 року,

У липні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ваш Авто" (далі - ТОВ "ЛК "Ваш Авто") про захист прав споживача, визнання договору недійсним та стягнення коштів.

На обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 17 липня 2015 року між ним та ТОВ "Лізингова компанія "Ваш Авто" було укладено договір фінансового лізингу № 000243 предметом якого мав бути автомобіль марки "Skoda Oktavia A7 Elegance". Зазначав, що у бланку вказаного договору лізингу не було нічого зазначено, окрім паспортних даних, а також не було зазначено жодних сум, зокрема і щодо предмета лізингу та щомісячних лізингових платежів.

Стверджував, що представником ТОВ "Лізингова компанія "Ваш авто" йому було роз'яснено, що це не лізинговий договір та наголошено на тому, що потрібно сплатити лише погоджену суму в розмірі 320 000 грн. Після цього було виписано рахунки на 14 000 грн та 50 000 грн як аванс за автомобіль, які він у той же день сплатив. Після сплати рахунків, підписав два додатки до договору від 17 липня 2015 року за № 1 та № 2 та отримав повідомлення, що придбаний автомобіль буде у Рівному, за місцем його проживання, 23 липня 2015 року, про що додатково повідомляли телефоном, а також, що після його отримання потрібно сплатити решту вартості автомобіля. Проте, 22 липня 2015 року представником товариства його було повідомлено, що замовленого авто на складі немає, що потрібно сплатити внески за договором лізингу, а в протилежному випадку будуть застосовані штрафні санкції.

Стверджував, що умови оспорюваного правочину порушують положення Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII "Про захист прав споживачів" (1023-12) , оскільки є несправедливими в цілому, суперечать принципу добросовісності, що є підставою для визнання такого договору недійсним. До того ж навіть після підписання договору його було неодноразово введено в оману щодо умов виконання договірних зобов'язань, що в подальшому завдало йому шкоди як споживачу.

Враховуючи викладене, позивач просив визнати недійсним договір фінансового лізингу від 30 жовтня 2015 року № 001098, укладений між ним та ТОВ "ЛК "Ваш Авто", стягнути з відповідача на його користь 64 000 грн сплаченого одноразового платежу.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 23 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 08 червня 2016 року, позов ОСОБА_4 задоволено.

Визнано недійсним договір фінансового лізингу № 000243 від 17 липня 2015 року, укладений між ОСОБА_4 та ТОВ "ЛК "Ваш Авто".

Стягнуто з ТОВ "ЛК "Ваш Авто" на користь ОСОБА_5 64 000 грн сплаченого адміністративного платежу.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ТОВ "ЛК "Ваш Авто" просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, встановивши, що умови договору лізингу, відповідно до норм ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", є несправедливими, суперечать принципу добросовісності, його наслідком є дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Правильними є висновки судів і про те, що діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", може здійснюватись лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, отже, судові рішення ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ваш Авто" відхилити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 23 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 08 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.