Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Мостової Г.І.,
суддів: Євтушенко О.І.,
Кадєтової О.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Митницької сільської ради Васильківського району Київської області про визнання права власності на земельну ділянку, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Київської області від 15 лютого 2016 року,
в с т а н о в и л а:
У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Митницької сільської ради Васильківського району Київської області про визнання права власності на земельну ділянку.
На обґрунтування вимог ОСОБА_2 посилався на те, що йому за біржовою угодою № 59-03/12 договору купівлі-продажу нерухомості від 29 жовтня 2003 року належить на праві власності частина комплексу, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
11 жовтня 2004 року між ним та Митницькою сільською радою укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 22,0035 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, строком на 10 років
20 липня 2005 року ОСОБА_2 із Закритим акціонерним товариством "Вірконі груп", правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Вірконі груп" (далі - ТОВ "Вірконі груп"), уклав договір купівлі-продажу комплексу НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
У подальшому, 13 листопада 2015 року за договором купівлі-продажу частини комплексу НОМЕР_1 ОСОБА_2 придбав у ТОВ "Вірконі груп" вказаний вище комплекс.
16 листопада 2015 року ПП Консалтингова фірма "Лаггар" розробила кадастровий план земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за яким загальна площа земельної ділянки, розташованої під комплексом НОМЕР_1 складає 14,9381 га.
Оскільки відповідач, не зважаючи на виконання позивачем взятих на себе за договором оренди зобов'язань, в усній формі відмовив позивачу у вчиненні будь-яких дій щодо оформлення права на земельну ділянку, на яку відповідно до ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України до нього перейшло право на земельну ділянку в межах, що не визначені договором, але зайняті будівлями та є необхідною для їх обслуговування, ОСОБА_2 звернувся до суду з указаним позовом.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просив визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 14,9381 га, на якій розміщена частина комплексу по АДРЕСА_1.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09 грудня 2015 року позов задоволено.
Рішенням апеляційного суду Київської області від 15 лютого 2016 року рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09 грудня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову
У касаційній скарзі ОСОБА_2 порушує питання про скасування оскаржуваного рішення апеляційного суду із залишенням в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права.
Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Судами встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 29 жовтня 2003 року між КСП "Митницьке" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу нерухомості, за яким продавець продав, а покупець купив нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме: корівник № 1, площею 3 469 кв.м.; приміщення корівників № 3, № 4, № 5 площею 4 147,6 кв.м.; пункт штучного запліднення, площею 52,5 кв.м.; новий телятник з прибудовою, площею 2 305,3 кв.м.; корівник-родилка площею 1 654,0 кв.м.; кормоцех площею 226,2 кв.м.; комора № 1 площею 979,6 кв.м.; комора № 2 з прибудовою площею 1 752,6 кв.м.; жомова силосна траншея площею 1 094,4 кв.м; силосна траншея № 1 площею 1 964,1 кв.м; силосна траншея № 2 площею 1 565,6 кв.м; силосна траншея № 3 площею 684,8 кв.м; бойня площею 80,1 кв.м.; сіносховище площею 1 086,0 кв.м.; сушарка площею 139,2 кв.м.; зерносховище площею 3 898,6 кв.м.; будинок тваринників площею 100,6 кв.м.; водонапірна башта № 1 площею 9,1 кв.м.; водонапірна башта № 2 площею 9,1 кв.м.; нова пилорама площею 292,6 кв.м.; стара пилорама площею 185,3 кв.м.; склад буд.матеріалів площею 317,6 кв.м.; кузня площею 122,9 кв.м.; вагова площею 88,6 кв.м.; вагова площею 33,6 кв.м.; млин площею 33,6 кв.м.; трансформаторна підстанція площею 39,4 кв.м.; комора площею 241,6 кв.м.; комора площею 331,5 кв.м.; комора 105, 3 кв.м., що підтверджується біржовою угодою № 59-03/12 зареєстрованою в реєстрі за № 59-03/12 від 29 жовтня 2003 року (а.с. 8-10).
Площа земельної ділянки, на якій розташовані вище вказані будівлі та споруди, договором не визначена.
Відповідно до листа виконавчого комітету Митницької сільської ради № 4 від 29 березня 2004 року, Митницька сільська рада не заперечує проти передачі земельної ділянки приватному підприємцю ОСОБА_2 для обслуговування існуючих нежилих приміщень по АДРЕСА_1 загальною площею 22 га на території Митницької сільської ради (а.с. 13).
Відповідно до рішення № 90 від 10 червня 2004 року Митницької сільської ради "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки сільськогосподарського призначення", Митницька сільська рада погодила технічну документацію земельної ділянки наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ПП ОСОБА_2 розташованої на території Митницької сільської ради, що надана на умовах оренди для обслуговування господарських будівель і дворів загальною площею 22,0035 га (а.с. 12).
11 жовтня 2004 року між Митницькою сільською радою Васильківського району Київської області та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 укладено договір оренди на строк десять років, за п. 1.1. якого орендар прийняв у строкове платне користування з правом викупу земельну ділянку для обслуговування нежитлових приміщень, що перебуває у Державній власності загальною площею 22,0035 га, розташовану на території Митницької сільської ради в межах села Митниця, що підтверджується договором оренди землі, посвідченим 11 жовтня 2004 року державним нотаріусом Васильківської районної державної нотаріальної контори Київської області, зареєстровано у реєстрі за № 2-6942 (а.с. 14-15).
В подальшому, відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого 20 липня 2005 року нотаріусом Васильківської районної державної нотаріальної контори Київської області, зареєстрованого у реєстрі за № 2-4207, ОСОБА_2 продав комплекс, що знаходиться в АДРЕСА_1 ЗАТ "Вірконі груп" (а.с.16-17).
В жовтні 2014 року договір оренди земельної ділянки припинив свою дію і продовжений ТОВ "Вірконі груп", як власником майна та Митницькою сільською радою Васильківського району Київської області не був.
ТОВ "Вірконі груп", як власник майна, дій Митницької сільської ради з приводу відмови у продовжені договору оренди, передачі у користування або у власність земельної ділянки, необхідної для обслуговування будівель та споруд не оскаржувало.
Відповідно до договору купівлі-продажу частки комплексу, посвідченого13 листопада 2015 року приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області, зареєстрованого в реєстрі за № 2060, ТОВ "Вірконі груп" продало фізичній особі ОСОБА_2 комплекс, що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с. 18).
При цьому, сторонами визнано, що на час укладення останнього договору купівлі-продажу, тобто станом на 13 листопада 2015 року, договір оренди щодо земельної ділянки розташованої під будівлями та спорудами нерухомого майна припинений, а інших угод між сторонами не укладалося, а тому розпорядження спірною земельною ділянкою знаходиться у віданні Митницької сільської ради.
Як вбачається з кадастрового плану земельної ділянки, виготовленим ПП "Консалтингова фірма "Лаггра"", загальна площа земельної ділянки розташованої в АДРЕСА_1 складає 14,9381 га (а.с. 19-21).
Як вбачається з матеріалів справи 17 листопада 2015 року позивач на адресу відповідача направив лист, яким просив розглянути питання про виготовлення проектно-технічної документації та передачу землі йому у власність. Направлення листа підтверджується копією поштової квитанції, наданої представником позивача у судовому засіданні. Доказів отримання листа відповідачем, позивачем надано не було.
В подальшому, не дочекавшись відповіді Митницької сільської ради щодо розгляду цього питання, позивач 02 грудня 2015 року звернувся до суду з вказаним позовом.
Так, за вимогами ч. 1 ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 120 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд, встановивши, що на час набуття ОСОБА_2 у власність нерухомого майна 13 листопада 2015 року, у попереднього власника майна ТОВ "Вірконі груп", спірна земельна ділянка не перебувала ні у власності, ні у користуванні, ні в оренді, які були б оформлені належним чином, після припинення договору оренди земельна ділянка повернулася у розпорядження Митницької сільської ради, позивачем питання передачі йому у власність (або інше користування земельною ділянкою) саме з відповідачем, за процедурою, яка передбачена для набуття у власність земельної ділянки, не вирішувалось, обґрунтовано виходив із того, що заявлений позивачем позов є передчасний, право позивача на отримання земельної ділянки, необхідної для обслуговування належних йому будівель та споруд у власність, ще жодним чином не було порушене відповідачем.
Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що не відповідає вимогам ст. 335 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його зміни або скасування не встановлено.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення апеляційного суду Київської області від 15 лютого 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді:
Г.І. Мостова
О.І. Євтушенко
О.В. Кадєтова