Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Гримич М.К., Висоцької В.С., Фаловської І.М., розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Петрово" про розірвання договору оренди землі та усунення перешкод у володінні та користуванні земельною ділянкою, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2016 року,

У листопаді 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 03 березня 2014 року між ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Петрово" (далі - ТОВ "Агрофірма "Петрово") було укладено додаткову угоду до типового договору оренди від 01 жовтня 2009 року № 25, якою було продовжено термін дії договору до 31 липня 2021 року.

Після смерті ОСОБА_5 вона отримала свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянкою загальною площею 7, 6447 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка є предметом вищевказаного договору оренди землі.

Зазначала, що 22 травня 2015 року вона направила на адресу ТОВ "Агрофірма "Петрово" типовий договір оренди землі з пропозицією укласти договір, на умовах, зазначених в цьому договорі, однак відповіді на її звернення не надійшло.

Посилаючись на те, що відповідач користується належною їй земельною ділянкою та чинить перешкоди у користуванні та володінні належним їй майном, відмовляється укласти договір оренди з нею як з новим власником, із урахуванням уточнених позовних вимог, просила розірвати додаткову угоду від 03 березня 2014 року до типового договору землі від 01 жовтня 2009 року № 25 та зобов'язати ТОВ "Агрофірма "Петрово" не чинити перешкоди у користуванні та володінні земельною ділянкою, яка належить їй на праві власності.

Рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2016 року позов задоволено частково.

Розірвано додаткову угоду від 03 березня 2014 року до типового договору землі від 01 жовтня 2009 року № 25, укладеного між ОСОБА_5 та ТОВ "Агрофірма "Петрово".

У задоволенні решти позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2016 року рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог скасовано та ухвалено нове рішення в цій частині про відмову у задоволенні позову.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати оскаржуване рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням апеляційним судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд, встановивши фактичні обставини справи та надавши належну оцінку доказам в їх сукупності, врахувавши приписи ст. ст. 626, 629, 651, 654 ЦК України та ч. 4 ст. 32 Закону України "Про оренди землі", якою визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі, а також те, що за життя ОСОБА_5 жодних претензій до ТОВ "Агрофірма "Петрово" не пред'являла, орендна плата вносилася у строк та в порядку, встановленому договором, відтак апеляційний суд дійшов до правильного висновку про відсутність підстав для розірвання додаткової угоди від 03 березня 2014 року у розумінні ст. ст. 24, 32 ЗУ "Про оренду землі".

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення апеляційним судом норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.