Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

СитнікО.М., Іваненко Ю.Г., Мартинюка В.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення до ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди, за касаційною скаргою Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення на рішення Подільського районного суду м. Києва від 09 липня 2015 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 23 вересня 2015 року,

У січні 2015 року Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди.

Посилався на те, що за результатами проведення планової ревізії фінансово-господарської діяльності Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в частині діяльності Києво-Святошинської філії за період з 01 січня 2011 року по завершений звітний період 2012 року та окремих питань фінансово-господарської діяльності за 2009-2010 роки Держфінінспекцією в м. Києві було складено акт ревізії від 21 січня 2013 року № 11-30-118. Під час перевірки встановлено, що відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 6312 "Розрахунки за вказані послуги" за січень 2011 року по контрагенту ТОВ "Капітальний підземний ремонт свердловин" списано на витрати кошти в сумі 94 210 грн та відображено податковий кредит на загальну суму 18 840 грн без підтверджуючих первинних документів, які б свідчили про факти виконаних робіт чи надання послуг, що є порушенням п. п. 1, 8 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України". Такими діями позивачу завдано збитків на загальну суму 113 050 грн. Перевіркою дотримання законодавства при здійсненні операцій з оплати праці сумісників та за договорами підряду за наявними на філії первинними обліковими документами у 2011-2012 роках встановлено, що працювало три особи, яких було прийнято за договорами підряду. Відповідно до первинних облікових документів по оплаті праці особистого рахунку працівника за період з січня 2011 року по червень 2012 року по трудовому договору здійснено нарахування коштів ОСОБА_5 за виконання робіт на посаді юриста у загальній сумі 52 000 грн та проведено нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування 18 044 грн, що суперечить п. 5.8 Положень про Києво-Святошинську філію Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, оскільки філія зобов'язана користуватись юридичними послугами концерну. Такими діями позивачу також завдано майнову шкоду на загальну суму 70 044 грн.

Перевіркою реєстрів бухгалтерського обліку по субрахунку 6312 "Розрахунки за надані послуги", первинних облікових та банківських документів встановлено, що за період з 01 січня 2011 року по 01 травня 2012 року філією понесені прямі витрати на забезпечення природним газом та електроенергією двох восьмиквартирних житлових будинків, які протягом цього періоду не відшкодовані мешканцями та не відображені в обліку філії як заборгованість з одночасним віднесенням на доходи на загальну суму 34 420 грн, а саме: на газ - 8 870 грн, за електроенергію - 25 550 грн, що є порушенням п. п. 10, 11, 13 П (с) БО 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290 (z0860-99) , п. 7П (с) БО 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318 (z0027-00) , ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Філією не покриті ці витрати, що призвело до майнової шкоди в розмірі 34 420 грн. З урахуванням наведеного, позивач просив стягнути з відповідача майнову шкоду в загальному розмірі 217 510 грн.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 09 липня 2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 23 вересня 2015 року рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_4 70 044 грн неправомірного відрахування коштів за період з січня 2011 року по червень 2012 року по трудовому договору з ОСОБА_5 за виконання робіт на посаді юриста в загальній сумі 52 000 грн та нарахувань єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування на суму 18 044 грн та ухвалено в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено з інших підстав. В решті рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі представник Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення - Іщук В.О., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з недоведеності розміру прямої дійсної шкоди, завданої позивачу, недоведеністю конкретно якими неправомірними діями відповідача її заподіяно, а також відсутності доказів, що саме внаслідок невиконання ОСОБА_4 його трудових обов'язків завдано шкоду позивачу.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_4 70 044 грн неправомірного відрахування коштів за період з січня 2011 року по червень 2012 року по трудовому договору з ОСОБА_5 за виконання робіт на посаді юриста в загальній сумі 52 000 грн та нарахувань єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування на суму 18 044 грн, апеляційний суд керувався тим, що позивачем пропущений річний строк для звернення до суду.

Судами встановлено, що з 30 вересня 2010 року по 29 березня 2012 року ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах з Концерном радіомовлення, радіозв'язку та телебачення та займав посаду директора Києво-Святошинської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (а. с. 68-75).

Наказом генерального директора Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення від 29 березня 2012 року ОСОБА_4 звільнено з посади директора Києво-Святошинської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення з 29 березня 2012 року у зв'язку з переведенням до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення на підставі п. 5 ст. 36 КЗпП України.

З Акту від 21 січня 2013 року № 11-30-118, складеного Державною фінансовою інспекцією в м. Києві за результатами проведення планової ревізії фінансово-господарської діяльності Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в частині діяльності Києво-Святошинської філії за період з 01 січня 2011 року по завершений звітний період 2012 року та окремих питань фінансово-господарської діяльності за 2009-2010 року вбачається, що: відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 6312 "Розрахунки за вказані послуги" за січень 2011 року по контрагенту ТОВ "Капітальний підземний ремонт свердловин" списано на витрати кошти в сумі 94 210 грн та відображено податковий кредит на загальну суму 18 840 грн без підтверджуючих первинних документів, які б свідчили про факти виконаних робіт чи надання послуг, що є порушенням п. п. 1, 8 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України"; перевіркою дотримання законодавства при здійсненні операцій з оплати праці сумісників та за договорами підряду за наявними на філії первинними обліковими документами у 2011-2012 роках встановлено, що працювало три особи, яких було прийнято за договорами підряду. Відповідно до первинних облікових документів по оплаті праці особистого рахунку працівника за період з січня 2011 року по червень 2012 року по трудовому договору здійснено нарахування коштів ОСОБА_5 за виконання робіт на посаді юриста у загальній сумі 52 000 грн та проведено нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування 18 044 грн, що суперечить п. 5.8 Положень про Києво-Святошинську філію Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, оскільки філія зобов'язана користуватись юридичними послугами концерну; перевіркою реєстрів бухгалтерського обліку по субрахунку 6312 "Розрахунки за надані послуги", первинних облікових та банківських документів встановлено, що за період з 01 січня 2011 року по 01 травня 2012 року філією понесені прямі витрати на забезпечення природним газом та електроенергією двох восьмиквартирних житлових будинків, які протягом цього періоду не відшкодовані мешканцями та не відображені в обліку філії як заборгованість з одночасним віднесенням на доходи на загальну суму 34 420 грн, а саме: на газ - 8 870 грн, за електроенергію - 25 550 грн, що є порушенням п. п. 10, 11, 13 П (с) БО 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290 (z0860-99) , п. 7П (с) БО 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318 (z0027-00) , ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до ч. ч. 1,3 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Згідно з ч. ч. 1,2 ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Суд першої інстанції повно та всебічно дослідивши матеріали справи дійшов вірного висновку про недоведеність позивачем, що відповідач має нести повну матеріальну відповідальність.

Разом з тим, апеляційний суд скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про стягнення з ОСОБА_4 70 044 грн неправомірного відрахування коштів за період з січня 2011 року по червень 2012 року по трудовому договору з ОСОБА_5 за виконання робіт на посаді юриста в загальній сумі 52 000 грн та нарахувань єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування на суму 18 044 грн, правильно застосував до цих вимог ч. 3 ст. 233 КЗпП України та обґрунтовано зазначив, що на дані правовідносини розповсюджуються правила КЗпП України (322-08) , а не ст. 1166 ЦК України, оскільки між сторонами виник трудовий спір.

Інші доводи касаційної скарги на правильність висновків судів не впливають та їх не спростовують, а зводяться лише до переоцінки доказів.

Згідно ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відхилення касаційної скарги та залишення без змін рішення Подільського районного суду м. Києва від 09 липня 2015 року, в його не зміненій частині та рішення апеляційного суду м. Києва від 23 вересня 2015 року, оскільки судові рішення законні та обґрунтовані.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення відхилити.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 09 липня 2015 року, в його не зміненій частині та рішення апеляційного суду м. Києва від 23 вересня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.