Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Хопти С.Ф., Гулька Б.І., Черненко В.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - орган опіки та піклування Дубровицької районної державної адміністрації Рівненської області, про усунення перешкод у здійсненні права приватної власності на житловий будинок шляхом виселення без надання іншого житлового приміщення; за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання права власності на частину житлового будинку, господарських будівель і споруд за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Рівненської області від 6 жовтня 2015 року,

У листопаді 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 19 вересня 2002 року він успадкував житловий будинок АДРЕСА_1. З 1997 року він разом із своєю дружиною - ОСОБА_5, проживали у зазначеному будинку й остання зареєстрована за указаною адресою. Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 16 серпня 2010 року ним та ОСОБА_5 усиновлено дитину -

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу, 15 червня 2012 року, ОСОБА_5 разом з дитиною продовжують проживати у зазначеному будинку. Відповідач без жодних правових підстав володіє та користується житловим будинком, який належить йому на праві приватної власності.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_4 просив суд усунути йому перешкоди у здійсненні права приватної власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1, виселити ОСОБА_5 разом із сином ОСОБА_6 з будинку без надання іншого житлового приміщення.

У листопаді 2013 року ОСОБА_5 звернулась до суду із зустрічним позовом, посилаючись на ті самі обставини, одночасно зазначала, що за час перебування у шлюбі з ОСОБА_4 вартість спірного житлового будинку та господарських споруд істотно збільшилась, зокрема здійснено газифікацію будинку, будинок утеплено, проведено внутрішній ремонт, здійснено добудови господарських та допоміжних приміщень будинку.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_5 просила суд визнати спірний житловий будинок спільним майном подружжя та визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1.

Рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 27 травня 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено. Зустрічний позов

ОСОБА_5 задоволено. Визнано житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 спільним майном подружжя та визнано за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину вказаного житлового будинку та господарських будівель і споруд. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 січня 2015 року судові рішення в частині зустрічного позову ОСОБА_5 скасовано, праву в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. У решті судові рішення залишено без змін.

Останнім рішенням апеляційного суду Рівненської області від 6 жовтня 2015 року рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 27 травня 2014 року змінено в частині зустрічних позовних вимог ОСОБА_5 Позов ОСОБА_5 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_5 право власності на 1/5 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В іншій частині рішення районного суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду Рівненської області від 6 жовтня 2015 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 відмовити.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Змінюючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позов ОСОБА_5, апеляційний суд, виконавши вимоги ч. 4 ст. 338 ЦПК України про те, що висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи, на підставі доказів, поданих сторонами, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшов до правильного висновку про те, що з урахуванням вимог ст. ст. 60, 62 СК України та роз'яснень, наданих судам у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" (v0011700-07) , сторони у справі за час шлюбу істотно збільшили у своїй вартості внаслідок спільних трудових та грошових затрат позивачки спірне майно, тому воно є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції, а інші доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушення судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Рівненської області від 6 жовтня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.