Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Хопти С.Ф., Гулька Б.І., Луспеника Д.Д.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_4 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою ОСОБА_4, подану представником - ОСОБА_5, на рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 26 травня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 9 жовтня 2015 року,

У жовтні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (далі - ТОВ "Кредитні ініціативи") звернулось до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 7 травня 2007 року між акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк" (далі - АКБ "ТАС-Комерцбанк"), правонаступником якого є відкрите акціонерне товариство "Сведбанк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Сведбанк" (далі - ПАТ "Сведбанк") та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 30 тис. доларів США зі сплатою 14 % річних з кінцевим строком повернення до 6 травня 2017 року. 28 листопада 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" (далі - ТОВ "ФК "Вектор Плюс") та ПАТ "Сведбанк", а також між ТОВ "ФК "Вектор Плюс" та ТОВ "Кредитні ініціативи" були укладені договори факторингу, внаслідок чого відбулася заміна кредитора за кредитним договором від 7 травня 2007 року і ТОВ "Кредитні ініціативи" набуло статусу нового кредитора та право вимоги за цим кредитним договором. Оскільки позичальник не виконувала зобов'язання за кредитним договором утворилась заборгованість у розмірі 596 655 грн 51 коп., яку позивач просив стягнути на його користь з відповідачки.

Рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 26 травня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 9 жовтня 2015 року, позов ТОВ "Кредитні ініціативи" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" заборгованість за кредитним договором від 7 травня 2007 року у розмірі 304 410 грн 42 коп., а саме: 222 048 грн 15 коп. - заборгованість за кредитом, 82 362 грн 77 коп. - заборгованість за відсотками. У решті вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 в особі представника - ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "Кредитні ініціативи" відмовити.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Частково задовольняючи позов, суди, на підставі доказів, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшли до правильного висновку про те, що ПАТ "Сведбанк" передало ТОВ "ФК "Вектор Плюс", яке в свою чергу передало ТОВ "Кредитні ініціативи" право вимоги за кредитним договором, укладеним між АКБ "ТАС-Комерцбанк" та ОСОБА_4 у встановленому законом порядку. ОСОБА_4 не проводила погашення кредитної заборгованості ні первинному кредитору, АКБ "ТАС-Комерцбанк", правонаступником якого є ВАТ "Сведбанк", правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк", ні новому кредитору - ТОВ "Кредитні ініціативи", що свідчить про її ухилення від виконання зобов'язань за кредитним договором, та допустила заборгованість. Розмір заборгованості за кредитним договором судами визначено відповідно до умов договору та вимог закону, врахувавши при цьому строк позовної давності відповідно до сплачених щомісячних платежів.

Доводи касаційної скарги про неправомірність укладення договору факторингу є безпідставними, оскільки він відповідає вимогам цивільного законодавства. Крім того, діє презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України), який відповідачем не оспорено.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушення судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4, подану представником - ОСОБА_5, відхилити.

Рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 26 травня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 9 жовтня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.