Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Хопти С.Ф., Гулька Б.І., Луспеника Д.Д.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" про визнання недійними положень додатку до кредитного договору, графіку погашення кредиту, кредитного договору та договору застави транспортного засобу за касаційною скаргою ОСОБА_4, поданою представником - ОСОБА_5, на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 листопада 2015 року,

У квітні 2015 року ОСОБА_4 звернулась зо суду з указаним позовом, у якому зазначала, що за кредитним договором, укладеним 3 червня 2013 року з товариством з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" (далі - ТОВ "Порше Мобіліті"), вона отримала кредит у розмірі 95 541 грн 95 коп. зі сплатою 9,9 % річних на 60 місяців та додатковий кредит у розмірі 31 304 грн 30 коп. на тих же умовах. На забезпечення виконання зобов'язань за цим договором вона передала у заставу належний їй автомобіль VOLKSWAGEN POLO державнийномер НОМЕР_1 вартістю 112 402 грн 29 коп. Сплативши відповідачу 77 162 грн 60 коп., вона звернулась до останнього з вимогою про дострокове припинення указаного договору, хоча відповідач повідомив про заборгованість у розмірі 179 346 грн.

Посилаючись на порушення відповідачем ч. 1 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів", що призвело до збільшення вартості зобов'язання до 281 182 грн 29 коп., відповідач не повідомив її письмово про зміну процентної ставки, щодо корегування суми процентів, яке зазначено у спірному кредитному договорі, відсутність у відповідача відповідної ліцензії на кредитування у валюті, доларах США, а також посилаючись на ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", ст. ст. 203, 215 ЦК України позивач просила п. 1.3.1 загальних умов кредитування, графік погашення кредиту та договір застави транспортного засобу визнати недійсними.

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 липня 2015 року позов задоволено частково. Визнано п.1.3.1 додатку до кредитного договору від 3 червня 2013 року, укладений між ТОВ "Порше Мобіліті" та ОСОБА_4, графік погашення кредиту та додаток до кредитного договору недійсними. Стягнуто з ТОВ "Порше Мобіліті" на користь ОСОБА_4 вартість частково оплачених нею витрат на правову допомогу у розмірі 3 200 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 листопада 2015 року рішення районного суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судоми норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду й направити справу на новий апеляційний розгляд.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Скасовуючи рішення районного суду та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд, на підставі доказів, поданих сторонами, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшов до правильного висновку про те, що підстав для визнання окремих умов кредитного договору по ст. ст. 11, 18 Закону України "Про захист прав споживачів", ст. ст. 203, 215 ЦК України немає, позивачка їх не довела, що є її процесуальним обов'язком (ст. ст. 10, 60 ЦПК України), а договір укладено зідно вимог закону, з дотриманням положень ст. ст. 6, 627 ЦК України.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4, подану представником - ОСОБА_5, відхилити.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 листопада 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.