Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Касьяна О.П., Остапчука Д.О., Савченко В.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 22 листопада 2010 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 06 листопада 2015 року,

У серні 2010 року Відкрите акціонерне товариство комерційний банк "Надра" звернулось до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_4 130 476,56 доларів США заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування своїх вимог посилалось на ті обставини, що 04 липня 2006 року між сторонамиукладено кредитний договір, за яким позивач надав відповідачу кредит у сумі 59000 доларів США, а він взяв на себе зобов'язання сплачувати основну суму кредиту та відсотки за його використання у розмірі 9,5 % річних, щомісячну комісію за управління кредитом, щомісячно вносячи на рахунок банку визначений в договорі мінімально необхідний платіж.

Однак ОСОБА_6 взяті на себе зобов'язання не виконував, у результаті чого станом на 13 липня 2010 року утвориласьзаборгованість в загальній сумі 130476,56 доларів США, що по курсу НБУ станом на 13 липня 2010 становило 1031182 грн 35 коп. з розрахунку 7,9032 грн за 1 долар США, в тому числі: 53514,42 доларів США - заборгованість за тіломкредиту,13167,78 доларів США - прострочені відсотки за користування кредитом за період з 11 грудня 2007 року по 30 червня 2010 року; 169,46 доларів США -нараховані відсотки, 6178,17 доларів США - щомісячна комісія за управління кредитом,57446,73 доларів США - пеня.

Рішенням Тячівського районного суду від 22 листопада 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 06 листопада 2015 року, позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_4 на користь позивача 1 031 182 грн 35 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі представник відповідача просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, а справу направити на новий розгляд, мотивуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, правильно встановив обставини справи про те, що банк виконав умови договору кредиту та надав ОСОБА_4 кредитні кошти, в розмірі та на умовах, встановлених договором, однак відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, у зв'язку із чим утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню, що є підставою для задоволення позову.

При цьому судами правильно застосовані ст. ст. 509, 525, 526, 530, 611, 1049, 1050, 1054 ЦК України, оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів, обґрунтовано викладених у мотивувальних частинах оскаржуваних судових рішень.

За таких обставин касаційну скаргу потрібно відхилити, рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 22 листопада 2010 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 06 листопада 2015 року залишити без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 332, ст. 337 ЦПК України, колегія суддів,

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - відхилити, рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 22 листопада 2010 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 06 листопада 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.