6-25970ск15 Про виселення та зняття з реєстраційного обліку - 24.12.2015 Прийняття

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_4, що діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: Управління державної міграційної служби України Запорізькій області, орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Орджонікідзевському району, Орджонікідзевський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, про виселення та зняття з реєстраційного обліку, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 березня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 21 липня 2015 року,

У січні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" звернулося до суду з позовом, у якому просило виселити ОСОБА_4, неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з квартири АДРЕСА_1, зняти їх з реєстраційного обліку.

На обґрунтування своїх вимог посилалось на ті обставини, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 травня 2011 року звернуто стягнення на предмет іпотеки - на квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_4, для задоволення вимог банку на загальну суму 499 695 грн 07 коп.

Однак рішення суду не виконано, оскільки Орджонікідзевським ВДВС ЗМУЮ повернуто виконавчий документ стягувачеві у зв'язку з відмовою органу опіки та піклування надати дозвіл на примусову реалізацію квартири.

Банк направив відповідачам письмову вимогу про виселення з квартири та зняття з реєстрації, яка ними отримана, проте відповідачі у добровільному порядку не звільнили квартиру, позивач просив задовольнити позов.

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 березня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 21 липня 2015 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, правильно встановив обставини справи про те, що квартира, яка є предметом іпотеки придбана за рахунок кредиту Банку, на неї звернуто стягнення за рішенням суду, яке набрало законної сили, на момент укладення договору неповнолітні діти у квартирі не проживали, а були вселенні їх батьком всупереч умовам укладених ним договорів.

Позивач виконав вимоги ст. 40 Закону України "Про іпотеку" та ч. 3 ст. 109 ЖК України та направив відповідачам письмову вимогу про добровільне звільнення квартири, однак вона не виконана, тому позовні вимоги про виселення відповідачів з квартири є законними та обґрунтованими, що є підставою для задоволення позову.

При цьому судами правильно застосовано закон, що регулює відносини, які виникли між сторонами, оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів, обґрунтовано викладених у мотивувальних частинах оскаржуваних судових рішень.

За таких обставин касаційну скаргу потрібно відхилити, заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 березня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 21 липня 2015 року залишити без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 332, ст. 337 ЦПК України, колегія суддів,

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 березня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 21 липня 2015 року залишити без змін.