Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Наумчука М.І.,

суддів: Ізмайлової Т.Л., Кузнєцова В.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 травня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2015 року,

У серпні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом. Зазначав, що відповідно до рішення суду з нього стягуються аліменти на користь ОСОБА_2 у розмірі ј частини від усіх доходів на утримання їх спільного сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Посилаючись на зміну його матеріального стану у зв'язку з необхідністю утримання дитини від спільного проживання з ОСОБА_4, а також необхідністю утримання останньої, просив зменшити розмір стягнутих з нього раніше аліментів з 1/4 до 1/8 частини від усіх його доходів.

Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 26 травня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2015 року, позов задоволено частково. Зменшено розмір аліментів, стягнутих рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 16 листопада 2012 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 1/4 частини до 1/6 частини заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

ОСОБА_2 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій просить судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Зменшуючи розмір аліментів, стягнутих із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання їх спільного сина з 1/4 частини до 1/6 частини від усіх видів заробітку, суди виходили із того, що після ухвалення Тернівським районним судом м. Кривого Рогу 16 листопада 2012 року рішення про стягнення з позивача аліментів, у нього народилась дитина від спільного проживання з іншою жінкою, і останні перебувають на його утриманні.

За цих обставин суди дійшли висновку, що сімейний стан останнього змінився і таке є підставою для зменшення розміру аліментів.

Вказані висновки судів ґрунтуються на нормах матеріального і процесуального права, а також встановлених обставинах справи.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_2 про незаконність оскаржуваних судових рішень зводяться до переоцінки доказів у справі, що не входить до повноважень суду касаційної інстанції відповідно до ст. 335 ЦПК України.

Враховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність передбачених законом підстав для скасування рішень, відхилення касаційної скарги та залишення їх без змін.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 травня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.