Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

Ситнік О.М., Завгородньої І.М., Іваненко Ю.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС", ОСОБА_5 про відшкодування майнової шкоди, за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 25 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 08 вересня 2015 року,

У травні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (далі - ПАТ "СГ "ТАС"), ОСОБА_5 про відшкодування майнової шкоди.

Посилався на те, що 30 липня 2014 року в м. Житомирі на вул. Ватутіна сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Форд", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_5 та автомобіля "Деу", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача отримав механічні пошкодження.

Відповідно до висновку № 3800 експертного автотоварознавчого дослідження від 27 серпня 2014 року вартість відновлювального ремонту автомобіля "Деу" складає 24 947 грн 28 коп.

Відповідно до акта виконаних робіт від 19 серпня 2014 року позивачем проведена оплата послуг по відновленню автомобіля в розмірі 17 170 грн 69 коп.

Оскільки відповідальність ОСОБА_5 застрахована в ПАТ "СГ "ТАС", позивач звернувся із повідомленням про настання страхової події та із заявою про виплату страхового відшкодування.

Станом на день звернення позивача до суду ПАТ "СГ "ТАС" страхове відшкодування не виплатило, у зв'язку з чим позивач просив стягнути з відповідача 17 170 грн 69 коп., інфляційні збитки у розмірі 1 047 грн 41 коп., 3 % річних в розмірі 108 грн 67 коп., пеню у розмірі 1 071 грн 16 коп. та моральну шкоду у розмірі 969 грн 90 коп.; з ОСОБА_5 просив стягнути втрату товарної вартості колісного транспортного засобу у розмірі 4 056 грн 56 коп. та витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 650 грн.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 25 червня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 08 вересня 2015 року, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "СГ "ТАС" на користь ОСОБА_4 збитки, пов'язані з проведенням відновлювального ремонту автомобіля у розмірі 17 170 грн 69 коп., пеню у розмірі 1 071 грн 16 коп., 3 % річних у розмірі 108 грн 67 коп., інфляційні збитки у розмірі 1 047 грн 41 коп.; з ОСОБА_5 -збитки, пов'язані з втратою товарної вартості колісного транспортного засобу у розмірі 4 056 грн 56 коп. та витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 150 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ПАТ "СГ "ТАС", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє у межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено, що 30 липня 2014 року в м. Житомирі на вул. Ватутіна сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Форд". Державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_5 та автомобіля "Деу", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4

Внаслідок дорожньо-транспортна пригода автомобіль позивача отримав механічні пошкодження.

Експертом ПАТ "СГ "ТАС" було складено два висновки про вартість відновлювального ремонту автомобіля "Деу", з якими позивач не погодився, тому він звернувся до Приватного підприємства "Ільїнський А.А.".

Відповідно до висновку № 3800 експертного автотоварознавчого дослідження від 27 серпня 2014 року вартість відновлювального ремонту автомобіля "Деу" складає 24 947 грн 28 коп.

Відповідно до акта виконаних робіт від 19 серпня 2014 року позивачем проведена оплата послуг по відновленню автомобіля в розмірі 17 170 грн 69 коп.

Оскільки відповідальність ОСОБА_5 застрахована у ПАТ "СГ "ТАС", ОСОБА_4 31 липня 2014 року звернувся із повідомленням про настання страхової події та із заявою про виплату страхового відшкодування.

ПАТ "СГ "ТАС" страхове відшкодування не виплатило.

Відповідно до п. 22.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком відповідних документів.

Частиною 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування, за наявності документів, зазначених в ст. 35 цього закону, повідомлення про ДТП, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимоги заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та здійснити його.

Відповідно до ч. 36.5 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (страховика) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитору (застрахованої особи) від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (застрахованій особі).

Така ж правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (справа № 6-126цс14).

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, встановивши, що страховиком порушені строки виплати страхового відшкодування, обґрунтовано зробив висновок про часткове задоволення позовних вимог.

Інші доводи касаційної скарги на правильність висновків судів не впливають та їх не спростовують, а зводяться лише до переоцінки доказів.

Згідно зі ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи дотримано вимоги закону, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" відхилити.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 25 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 08 вересня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.