Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Савченко В.О., Касьяна О.П., Остапчука Д.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до приватного підприємства приватна фірма "Континент" про стягнення заборгованості з заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 вересня 2015 року,

У травні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до приватного підприємства приватна фірма "Континент" про стягнення заборгованості з заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що перебуває із відповідачем у трудових відносинах, проте після виходу з лікарняного, а саме 05 травня 2015 року її неправомірно не допускають до робочого місця через конфлікт з керівництвом.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 вересня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить ухвалені у справі судові рішення скасувати й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення судів ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не встановлено.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Згідно зі ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог ст. 212 ЦПК України, а також, врахувавши обставини справи, обґрунтовано виходив з безпідставності та недоведеності позовних вимог, оскільки наказом № 07-к від 23 червня 2015 року ОСОБА_4 звільнено з посади головного бухгалтера приватного підприємства приватної фірми "Континент" на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України за прогули без поважних причин з 05 травня 2015 року до 23 червня 2015 року й згідно довідки підприємства шляхом електронного переказу з позивачем проведено остаточний розрахунок при звільненні, вказаний наказ ОСОБА_4 не оскаржено вимоги про поновлення на роботі чи зміну причин формулювання звільнення не заявлено.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони узгоджуються з матеріалами та обставинами справи.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_4 на увагу не заслуговують та висновків судів не спростовують.

Матеріали витребуваної справи не свідчать про те, що судами при розгляді даної справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338- 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Таким чином, оскаржувані рішення судів ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи вищенаведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргуОСОБА_4 відхилити.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 вересня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.