6-34324ск15 Про стягнення заборгованості за кредитним договором - 24.12.2015 Прийняття

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 27 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 27 жовтня 2015 року,

У січні 2014 року ТОВ "ОТП Факторинг Україна" звернулось до суду з указаним позовом, в якому просив стягнути з відповідачів 4 114 550,64 грн заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 27 липня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 27 жовтня 2015 року, позов ТОВ "ОТП Факторинг Україна" задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" 4 114 550,64 грн заборгованості за кредитним договором.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення в частині задоволення позовних вимог ТОВ "ОТП Факторинг Україна" і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, дійшов правильного висновку про необхідність стягнення 4 114 550,61 грн саме з ОСОБА_4 на користь позивача у зв'язку з тим, що відповідно до договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 12 листопада 2010 року до останнього перейшли усі права Банку щодо пред'явлення права вимоги виконання зобов'язання за кредитним договором, а оскільки свої зобов'язання ОСОБА_4, відповідно до

умов договору та вимог ст. ст. 526, 610, 611, 629, 1054 ЦК України, належним чином не виконував, тому суд задовольнив частково позовні вимоги ТОВ "ОТП Факторинг Україна".

Щодо позовних вимог ТОВ "ОТП Факторинг Україна" про стягнення з ОСОБА_5 указаної суми заборгованості за договором поруки, то суди також дійшли вірного висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача в цій частині, оскільки під час проведення почеркознавчої експертизи, за вимогою ОСОБА_5, ТОВ "ОТП Факторинг Україна" не було надано оригіналу укладеного додаткового договору від 2 червня 2009 року до договору поруки.

Відповідно до вказаного судова колегія дійшла висновку, що судами вірно встановлено та належно перевірено обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судові рішення ухвалені із додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для їх зміни чи скасування немає.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують і зводяться до переоцінки доказів.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 27 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 27 жовтня 2015 року залишити без змін.