Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Ступак О.В., Коротуна В.М., Парінової І.К.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_6, про стягнення заборгованості за надані послуги та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до Комунального підприємства "Харківводоканал" про зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_5, від імені якого діє представник ОСОБА_6, на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 24 березня 2015 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 16 вересня 2015 року,

У серпні 2014 року Комунальне підприємство "Харківводоканал" (далі - КП "Харківводоканал") звернулося до суду з указаним позовом, у якому просило стягнути з відповідачів на свою користь заборгованість за надані послуги із централізованого водопостачання та водовідведення у сумі 2 127 грн 66 коп., з яких: за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період із 01 листопада 2011 року до 31 липня 2014 року у сумі 1 195 грн 13 коп.; за надані послуги із водопостачання та водовідведення за період із 01 січня 2011 року до 31 липня 2014 року у сумі 644 грн 08 коп.; інфляційні втрати у розмірі 207 грн 96 коп.; три проценти річних від простроченої суми у розмірі 80 грн 49 коп., а також судові витрати у справі. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що відповідачі є споживачами наданих товариством послуг із водопостачання та водовідведення, мають особовий абонентський рахунок, проте за отримані послуги не сплачують належним чином, що призвело до утворення заборгованості.

Не погоджуючись із позовом КП "Харківводоканал", у листопаді 2014 року ОСОБА_5 звернувся до суду із зустрічним позовом, у якому просив зобов'язати підприємство провести перерахування та зменшити суму нарахувань на 4 514 грн 10 коп., зобов'язати відповідача внести корективи в облікову картку абонента за особовим рахунком та збільшити суму отриманих сплат на 77 грн 08 коп., зобов'язати відповідача повернути надмірно сплачену суму за неотримані послуги у розмірі 2 751 грн 97 коп. та зарахувати її в рахунок майбутніх сплат за послуги водопостачання та водовідведення за адресою його фактичного проживання: АДРЕСА_1. Свої вимоги обґрунтовував тим, що над квартирою АДРЕСА_2, починаючи із 2006 року до 2011 року протікав дах, тому він не проживав у цій квартирі, а проживав у своєї дочки за адресою: АДРЕСА_1. Таким чином, із 08 липня 2006 року до часу звернення до суду з цим позовом він не користувався питною водою, оскільки проживав за іншою адресою.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 24 березня 2015 року позов КП "Харківводоканал" задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь КП "Харківводоканал" заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у сумі 2 127 грн 66 коп. і судові витрати зі сплати судового збору у сумі 243 грн 60 коп.

Зустрічний позов ОСОБА_5 залишено без задоволення.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 16 вересня 2015 року скасовано рішення суду першої інстанції у частині солідарного стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь КП "Харківводоканал" судових витрат за сплату судового збору у розмірі 243 грн 60 коп., ухвалено у цій частині нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_4 на користь КП "Харківводоканал" витрат зі сплати судового збору у сумі 243 грн 60 коп.

В іншій частині рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_5, від імені якого діє представник ОСОБА_6, просить скасувати рішення судів першої й апеляційної інстанцій із підстав порушення судами норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Задовольняючи позов КП "Харківводоканал", суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дослідивши докази у справі і надавши їм належну оцінку відповідно до вимог ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, а також, врахувавши обставини справи, правильно виходив із доведеності та обґрунтованості зазначеного позову.

На підставі наявних у справі доказів та з підстав, передбачених ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст. ст. 611, 625 ЦК України, ст. 162 ЖК УРСР, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (630-2005-п) , Закону України "Про питну воду та водопостачання" (2918-14) , суд дійшов правильного висновку, що відповідачі є споживачами послуг із централізованого водопостачання та водовідведення, які надаються КП "Харківводоканал", плату за надані послуги вносили несвоєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Крім того, правильним та обґрунтованим є також висновок суду про відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 у зв'язку з недоведеністю заявлених ним позовних вимог.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують, зводяться до переоцінки доказів, що згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України на стадії касаційного перегляду справи недопустимо.

Отже, рішення судів є законними та обґрунтованими, ухваленими із додержанням норм процесуального та матеріального права, підстави для їх скасування відсутні, тому відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України вони підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - відхиленню.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5, від імені якого діє представник ОСОБА_6, відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 24 березня 2015 року у нескасованій частині та рішення апеляційного суду Харківської області від 16 вересня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.