Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2015 року м. Київ
|
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Юровської Г.В., Нагорняка В.А., Писаної Т.О.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_4, заінтересована особа - Відділ реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, про встановлення факту батьківства, за касаційною скаргою ОСОБА_5, в інтересах якої діє ОСОБА_6, на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 13 липня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 04 березня 2015 року,
в с т а н о в и л а:
У червні 2005 року ОСОБА_4 звернулась до суду із заявою, в якій просила встановити факт батьківства її сина ОСОБА_7, який помер
ІНФОРМАЦІЯ_2, відносно дитини - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Свої вимоги заявниця мотивувала тим, що ОСОБА_7 перебував у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_9, від яких у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька - ОСОБА_8. Зазначала, що у свідоцтві про народження зі слів матері батьком записаний ОСОБА_10 та зазначено прізвище матері - ОСОБА_9. Вказувала, що з дня народження дитини нею опікувався її фактичний батько ОСОБА_7 та бабуся
ОСОБА_4, оскільки її мати ОСОБА_9 зловживала та продовжує зловживати спиртними напоями. Зазначала, що перед смертю її син просив потурбуватися про дитинну та офіційно встановити його батьківство щодо неї.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 13 липня 2005 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 04 березня 2015 року, заяву ОСОБА_4 задоволено.
Встановлено факт батьківства ОСОБА_7 відносно ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Зобов'язано ВРАЦС Голосіївського РУЮ у м. Києві внести відповідні зміни у такі документи:
1) у свідоцтво про народження ОСОБА_8, виданому 16 березня 2000 року ВРАГС Харківського РУЮ у м. Києві, у графі "батько" зробити запис - "ОСОБА_7";
2) у записі від 16 березня 2000 року в книзі записів актів громадянського стану про народження ВРАГС Харківського РУЮ у м. Києві, у графі "батько" зробити запис - "ОСОБА_7";
3) у Книзі реєстрації народжень у графі "батько" зробити запис - "ОСОБА_7".
У касаційній скарзі ОСОБА_5, в інтересах якої діє ОСОБА_6, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 130 Сімейного кодексу України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, задовольнивши заяву ОСОБА_4 та встановивши факт батьківства ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, відносно ОСОБА_8, встановивши обставини у справі, дослідивши докази, обґрунтовано виходив із того, що за життя ОСОБА_7 визнавав своє батьківство відносно ОСОБА_8, займався її вихованням, однак помер, не вирішивши питання про встановлення батьківства.
Відповідно до ч. 2 ст. 337 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Встановлені судом обставини є підставою для встановлення факту батьківства відповідно до діючого на час виникнення спірних правовідносин законодавства (ст. 53 Кодексу про шлюб та сім'ю України).
Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_4 не має права на звернення до суду в інтересах ОСОБА_8, оскільки не довела факт утримання та виховання малолітньої ОСОБА_8, необґрунтовані та спростовуються встановленими у справі обставинами, що підтвердженні належним та допустимими доказами, висновків суду першої інстанції, з якими погодився й апеляційний суд, не спростовують.
Із матеріалів справи та змісту судових рішень не вбачається, що судами при вирішенні спору допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338- 341 ЦПК України як підстави для скасування рішення.
Частиною 3 статті 332 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Оскільки судом повно та всебічно з'ясовано дійсні обставини справи, надано належну оцінку зібраним у ній доказам, ухвалено законне і обґрунтоване рішення, подану касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_5, в інтересах якої діє ОСОБА_6, відхилити.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 13 липня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 04 березня 2015 року залишити без змін.
ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
|
Г.В. Юровська
В.А. Нагорняк
Т.О. Писана
|