Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.,

суддів: Колодійчука В.М.,

УмновоїО.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до державного підприємства "Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислення руд" про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку за касаційною скаргою державного підприємства "Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислення руд" на заочне рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 23 червня 2015 року та рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 06 жовтня 2015 року,

У червні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що з 27 грудня 2005 року працював на посаді інженера по транспорту в автотранспортному цеху в державному підприємстві "Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислення руд" (далі - ДП "ДКГЗКОР"). Наказом від 11 березня 2015 року його звільнено з посади з 16 березня 2015 року на підставі ч. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку із скороченням штату працівників.

Посилаючись на те, що при звільненні йому не було виплачено вихідну допомогу, позивач просив стягнути з відповідача зазначену допомогу в розмірі 4 420 грн. 58 коп. та середній заробіток за весь час затримки розрахунку.

Заочним рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 23 червня 2015 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ДП "ДКГЗКОР" на користь ОСОБА_2 невиплачену вихідну допомогу при звільненні у розмірі 4 420 грн. 58 коп. та середній заробіток за весь час затримки розрахунку у розмірі 14 808 грн. 34 коп. Розподілено судові витрати.

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 06 жовтня 2015 року заочне рішення районного суду змінено в частині розміру середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, що підлягає стягненню та зменшено його з 14 808 грн. 34 коп. до 9 505 грн. 15 коп.

У касаційній скарзі ДП "ДКГЗКОР" просить скасувати судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Частково задовольняючи позов ОСОБА_2, суди (з урахуванням того, що апеляційний суд змінив рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку) на підставі поданих сторонами доказів, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшли обґрунтованого висновку про те, що при звільненні позивача йому не було виплачено вихідну допомогу в розмірі середньомісячного заробітку.

Зменшуючи розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що при стягненні вихідної допомоги слід враховувати, що виплата громадянам, віднесеним до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомоги у разі вивільнення у зв'язку зі скороченням штату працівників провадиться у розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати, причому вона виплачується окремо від вихідної допомоги, передбаченої ст. 44 КЗпП України.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити рішення апеляційного суду без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу державного підприємства "Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислення руд" відхилити.

Заочне рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 23 червня 2015 року, у нескасованій апеляційним судом частині, та рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 06 жовтня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.