Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Закропивного О.В., Луспеника Д.Д., Штелик С.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до підприємства об'єднання громадян "Краматорське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих" про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільнені та моральної шкоди, за касаційною скаргою підприємства об'єднання громадян "Краматорське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих" на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 10 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 6 серпня 2015 року,

У березні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що він працював на підприємстві об'єднання громадян "Краматорське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих" (далі - ПОГ "КУВ ПУТС") з 1986 року по 12 вересня 2014 року та був звільнений наказом № 115-к за власним бажанням. У день звільнення йому видали трудову книжку та здійснили частковий розрахунок. Остаточний розрахунок з ним було проведено лише 21 січня 2015 року. Таким чином, просив суд стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період затримки з 12 вересня 2014 року по 21 січня 2015 року у сумі 7 844 грн 19 коп., а також моральну шкоду у сумі 5 тис. грн.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 10 червня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 6 серпня 2015 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ПОГ "КУВ ПУТС" на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені у сумі 7 481 грн.76 коп. та моральну шкоду у сумі 500 грн. У решті вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ПОГ "КУВ ПУТС", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Зокрема, суди першої та апеляційної інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшли правильного висновку про те, що повний розрахунок при звільненні ОСОБА_4 отримав лише 21 січня 2015 року, а тому відповідачем порушено норми ст. 116 КЗпП України. Крім того, внаслідок порушення з вини відповідача строків розрахунку при звільненні, позивачу також завдано моральну шкоду, розмір якої суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, правильно визначив у сумі 500 грн.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу підприємства об'єднання громадян "Краматорське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих" відхилити.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 10 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 6 серпня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.