Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Леванчука А.О., Нагорняка В.А., Писаної Т.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" про захист прав споживачів, за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група", яке діє через представника Білокриницького Олександра Володимировича, на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 13 травня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 28 жовтня 2015 року,

У травні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 23 серпня 2013 року між ним та приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" (далі - ПАТ "СК "УСГ") був укладений договір добровільного страхування наземного транспортного заcобу № 28-2110-13-00073, відповідно до якого було застраховано його автомобіль.

29 листопада 2013 року сталась дорожньо-транспортна пригода в результаті якої застрахований автомобіль отримав механічні пошкодження. Вказаний випадок визнано відповідачем страховим, а автомобіль - констуктивно загиблим. У зв'язку з тим, що страховиком помилково визначено конструктивну загибель транспортного засобу, а відтак розмір страхового відшкодування неправомірно зменшено, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь страхове відшкодування для проведення ремонту автомобіля у розмірі 44 895,27 грн та 50 тис. грн. у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 13 травня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 28 жовтня 2015 року, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 44 895,27 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено

У касаційній скарзі представник ПАТ "СК "УСГ", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для його скасування.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін з огляду на наступне.

Статтею 6 ст. 6 Закону України "Про страхування" визначено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

У ст. 979 ЦК України вказано, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з ст. 8 Закону України "Про страхування" страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулась, із настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України передбачено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків.

Із матеріалів справи вбачається та судам встановлено, що 23 серпня 2013 року між ним та приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" (далі - ПАТ "СК "УСГ") був укладений договір добровільного страхування наземного транспортного заcобу № 28-2110-13-00073, відповідно до якого було застраховано його автомобіль.

29 листопада 2013 року сталась дорожньо-транспортна пригода в результаті якої застрахований автомобіль отримав механічні пошкодження.

02 грудня 2013 року позивач письмово повідомив відповідача про настання страхового випадку та подав заяву про виплату страхового відшкодування, на підставі чого відповідачем було замовлено оцінку колісного транспортного засобу належного позивачу.

Відповідно до звіту від 28 січня 2014 року № 21/12/13 про оцінку належного позивачу транспортного засобу ринкова вартість автомобіля на момент дорожньо-транспортної пригоди складає 111 568,78 грн, вартість відновлювального ремонту складає 67 996,14 грн, що є більше 60 % ринкової вартості вищевказаного автомобіля.

У п. 12.4 укладеного сторонами договору добровільного страхування наземного транспортного засобу у випадку конструктивної загибелі страхового транспортного засобу (якщо згідно з актом автотоварознавчої експертизи вартість відновлювального ремонту перевищує 60 % дійсної вартості застрахованого транспортного засобу на дату настання страхового випадку), розмір страхового відшкодування розраховується за вибором страховика по одному з вказаних в договорі варіантів.

Листом від 28 січня 2014 року відповідач повідомив позивача, що розмір страхового відшкодування розраховано ним відповідно до п. 12.4.2 договору, і на підставі зазначеного розрахунку вартість страхового відшкодування визначено позивачем у розмір -181,22 грн, а тому у зв'язку з від'ємним показником відповідачем відмовлено у виплаті страхового відшкодування.

Не погоджуючись з визначеною у звіті вартістю відновлюваного ремонту, позивач звернувся з письмовою заявою до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України з проханням провести автотоварознавче дослідження належного йому автомобіля.

За результатами дослідження були складено висновок від 19 березня 2014 року № 2843, згідно з яким вартість ремонту належного позивачу автомобіля складає 44 895,27 грн.

Судами встановлено, що вказана сума не перевищує 60 % дійсної вартості застрахованого транспортного засобу на дату настання страхового випадку, у зв'язку з чим, на підставі п. 12.4 договору випадок конструктивної загибелі страхового транспортного засобу не застосовується.

31 березня 2014 року позивач ОСОБА_4 звернувся з письмовою вимогою до відповідача про виплату страхового відшкодування у розмірі, визначеному вищевказаним висновком, на що отримав відмову.

З урахуванням вказаного, колегія суддів вважає, що ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, обґрунтовано виходив із того, що відповідно до висновку експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України від 19 березня 2014 року № 2843 вартість ремонту належного позивачу автомобіля складає 44 895,27 грн, а дійсна вартість транспортного засобу - 111 568,78 грн, отже підстав для висновку про конструктивну загибель цього автомобіля відповідно до умов договору немає, а тому суди дійшли правильного висновку про стягнення з відповідача страхового відшкодування.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, у результаті чого ухвалили законні і обґрунтовані судові рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група", яке діє через представника Білокриницького Олександра Володимировича, відхилити.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 13 травня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 28 жовтня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.