Колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Журавель В.І., Черненко В.А., Штелик С.П.

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2015 року,

У квітні 2015 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "Приватбанк") звернулось до суду із зазначеним вище позовом, у якому просило стягнути солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 33 293,03 доларів США.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 06 серпня 2007 року між банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, згідно з яким останній отримав кредит у розмірі 9 375,20 доларів США зі сплатою відсотків 0,84% за місяць, винагороди у розмірі 1% від суми виданого кредиту, винагороди у розмірі 0,14 % від суми виданого кредит щомісяця та терміном повернення до 05 серпня 2012 року. На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки. У зв'язку з неналежним виконанням позичальником кредитних зобов'язань, станом на 05 березня 2015 року утворилася заборгованість у розмірі 33 293,03 доларів США, яка складається із суми заборгованості за кредитом - 7 981,42 доларів США, заборгованості за процентами - 8 872,61 доларів США, заборгованості з комісії - 564,59 доларів США, пені - 15 874,41 доларів США, яку позивач просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2015 року позов ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 06 серпня 2007 року у розмірі 33 293,03 доларів США, яка складається із суми заборгованості за кредитом - 7 981,42 доларів США, заборгованості за процентами за користування кредитом - 8 872,61 доларів США, заборгованості з комісії за користування кредитом - 564,59 доларів США, пені -15 874,41 доларів США. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" витрати з оплати судового збору у розмірі 1 827 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" витрати з оплати судового збору у розмірі 1 827грн.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2015 року рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованості за кредитним договором від 06 серпня 2007 року у розмірі 33 293,03 доларів США та в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" витрат з оплати судового збору у розмірі 1 827 грн скасовано. Відмовлено ПАТ КБ "ПриватБанк" у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

У касаційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк", посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого суду.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" у частині стягнення заборгованості з поручителя ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, що згідно з умовами укладеного між банком та поручителем договору поруки порука припиняється після закінчення 5 років з дня настання терміну повернення кредиту за кредитним договором, тобто 05 серпня 2017 року, у зв'язку з чим поручитель має відповідати перед кредитором за кредитними зобов'язаннями боржника разом із останнім у солідарному порядку.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення з поручителя ОСОБА_2 кредитної заборгованості та ухвалюючи в цій частині нове рішення про відмову у позові, апеляційний суд дійшов висновку про те, що останній не може нести солідарну відповідальність з позичальником ОСОБА_1 за договорами поруки, оскільки порука припинилася відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Висновок апеляційного суду є правильним.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Пред'явленням вимоги до поручителя є пред'явлення до нього позову.

Така правова позиція сформульована у постанові Верховного Суду України від 17 вересня 2014 року у справі № 6-125цс14, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для усіх судів.

Установивши, що договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору встановлено, що він діє до повного виконання сторонами зобов'язань (п. 51.1 договору), та що кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання (строк за кредитним договором сплив 05 серпня 2012 року) не пред'явив протягом шести місяців позову до поручителя про виконання зобов'язання, суд дійшов правильного висновку про те, що зобов'язання за договором поруки припинилися.

Висновок суду також узгоджується з роз'ясненнями, що містяться у п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду Україні розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 (v0005740-12) "Про практику застосував судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин".

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити оскаржуване судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" відхилити.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.