Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Леванчука А.О., Нагорняка В.А., Писаної Т.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, визнання вселення незаконним та виселення без надання іншого житлового приміщення, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Димитровського міського суду Донецької області від 16 квітня 2015 року та рішення апеляційного суду Запорізької області від 15 вересня 2015 року та касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_7 на рішення апеляційного суду Запорізької області від 15 вересня 2015 року,

У жовтні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, в якому з урахуванням уточнень просив визнати ОСОБА_5 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою за адресою: АДРЕСА_1, посилаючись на підстави, передбачені ст. 71 ЖК України.

Заперечуючи проти задоволення вказаних вимог, ОСОБА_5 подав до суду зустрічний позов до ОСОБА_8, ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні спірним житловим приміщенням.

Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 16 квітня 2015 року позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано ОСОБА_5 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою за адресою: АДРЕСА_1. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 15 вересня 2015 року рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 скасовано і ухвалено у цій частині нове рішення про відмову в задоволенні вказаних вимог. У решті рішення місцевого суду не оскаржувалось, а тому в апеляційному порядку не переглядалось.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Представник ОСОБА_4 - ОСОБА_7 у своїй касаційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Оскільки справа в частині зустрічних позовних вимог ОСОБА_5 не була предметом апеляційного перегляду і не оскаржується сторонами, то справа в цій частині в касаційному порядку не переглядається.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для його скасування.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги необхідно відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності членів сім'ї наймача за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а у разі спору - судом.

Частиною 3 ст. 10 та частиною 1 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_4, апеляційний суд обґрунтовано виходив із того, що позивачем не надані належні і допустимі докази (у розумінні статей 58, 59 ЦПК України) на підтвердження своїх позовних вимог.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновків апеляційного суду не спростовують.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що ухвалюючи оскаржуване рішення, апеляційний суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, у результаті чого ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення про відмову в задоволенні позову, а тому саме це рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційні скарги ОСОБА_4 та представника ОСОБА_4 - ОСОБА_7 відхилити.

Рішення апеляційного суду Запорізької області від 15 вересня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.