Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Нагорняка В.А. Писаної Т.О., Юровської Г.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", яке діє через представника Шуліку Аліну Володимирівну, на рішення апеляційного суду Запорізької області від 09 грудня 2014 року,

У червні 2013 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з указаним позовом, в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 22 березня 2008 року, яка станом на 29 березня 2013 року становить 21 822,65 грн.

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 07 жовтня 2014 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 21 822,65 грн та судовий збір у розмірі 229,40 грн.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 09 грудня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано і ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.

У касаційній скарзі представник ПАТ КБ "ПриватБанк", посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для його скасування.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржуване рішення апеляційного суду залишити без змін з огляду на наступне.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Судами встановлено та із матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування своїх вимог, позивач вказував на те, що відповідно до умов укладеного з відповідачем кредитного договору, шляхом написання нею заяви від 22 березня 2008 року про бажання отримати кредитну карту, ОСОБА_4 отримала кредит у розмірі 7 тис. грн. У зв'язку з неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором у неї утворилась заборгованість, яку позивач просив стягнути у судовому порядку.

Заперечуючи проти задоволення вказаних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк", ОСОБА_4 стверджувала, що кредитний договір з позивачем не укладала, а підпис під цим договором вчинений іншої особою.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 25 липня 2013 року було призначено судову почеркознавчу експертизу, відповідно до висновку якої підпис на зворотному боці "Заявления" № б/н від 22 березня 2008 року, в графах "Подпись", виконані не ОСОБА_4, а іншою особою.

З урахуванням вказаних обставин, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач кредитний договір з позивачем не укладала, а тому відсутні підстави для стягнення з неї заборгованості за цим договором.

Доводи касаційної скарги, з якими необґрунтовано погодився суд першої інстанції при ухваленні рішення про задоволення позову, про те, що відповідач здійснювала погашення кредитної заборгованості, що свідчить про наявність між сторонами договірних правовідносин, є безпідставними, оскільки позивач у порушення вимог статей 10, 60 ЦПК України не надав доказів, які б беззаперечно вказували, що саме відповідач ОСОБА_4 вносила кредитні кошті через банкомат.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що ухвалюючи оскаржуване рішення, апеляційний суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, у результаті чого ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Отже підстав для скасування оскаржуваного рішення апеляційного суду немає, а тому його необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - відхилити.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", яке діє через представника Шуліку Аліну Володимирівну, відхилити.

Рішення апеляційного суду Запорізької області від 09 грудня 2014 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.