6-28628ск15 Про визнання недійсним договору оренди водного об'єкту місцевого значення та його повернення - 23.12.2015 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справуза позовом Бердянського міжрайонного прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації до ОСОБА_3, Запорізької обласної ради про визнання недійсним договору оренди водного об'єкту місцевого значення та його повернення за касаційними скаргами Запорізької обласної ради та ОСОБА_3, поданою його представником - ОСОБА_4, на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 21 квітня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 19 серпня 2015 року,

У листопаді 2014 року Бердянський міжрайонний прокурор Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації звернувся до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що рішенням двадцять сьомої сесії Запорізької обласної ради VI скликання від 30 травня 2013 року № 26 ОСОБА_3 надано у тимчасове користування на умовах оренди терміном на 10 років водний об'єкт місцевого значення (ставок) площею водного дзеркала 19,27 га, розташований на території Новотроїцької сільської ради та Андріївської селищної ради Бердянського району Запорізької області для риборозведення.

10 липня 2013 року на підставі вказаного рішення між Запорізькою обласною радою та ОСОБА_3 укладено договір № 79 про надання водного об'єкту місцевого значення, що розташований на території Бердянського району Запорізької області, у тимчасове користування на умовах оренди.

Прокурор вважав, що вказаний договір підлягає визнанню недійсним, а водний об'єкт поверненню державі в особі Запорізької обласної державної адміністрації на підставі того, що 1 липня 2013 року набрав чинності Закон України "Про аквакультуру" (5293-17) , відповідно до положень якого повноваження щодо розпорядження водними об'єктами місцевого значення, що розташовані поза межами населених пунктів, з 1 липня 2013 року набули відповідні обласні державні адміністрації. Тому Запорізька обласна рада не мала права після 1 липня 2013 року укладати договір оренди.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 21 квітня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 19 серпня 2015 року, позов задоволено частково. Визнано недійсним договір від 10 липня 2013 року про надання водного об'єкту місцевого значення, що розташований на території Бердянського району Запорізької області у тимчасове користування на умовах оренди, укладений між Запорізькою обласною радою та ОСОБА_3 У решті позову відмовлено.

У касаційних скаргах ОСОБА_3 в особі представника - ОСОБА_4, та Запорізька обласна рада, просять оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову прокурора, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що спірний договір надання водного об'єкту місцевого значення в тимчасове користування на умовах оренди був укладений та підписаний сторонами 10 липня 2013 року і саме з цієї дати для сторін виникли права та обов'язки за цим договором, при цьому зі сторони орендодавця договір був підписаний представником Запорізької обласної ради, тобто органу, який на той час вже не мав права на укладання такого договору. Крім того, на момент укладання договору передача водного об'єкту у такій формі та на таких умовах не була передбачена діючим законодавством, тому відповідно до вимог ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України спірний договір підлягає визнанню недійсним.

Проте до таких висновків суди дійшли з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Зазначеним вимогам судові рішення не відповідають.

Судами попередніх інстанцій установлено, що рішенням сьомої сесії Запорізької обласної ради VI скликання від 30 травня 2013 року № 26 ОСОБА_3 надано у тимчасове користування на умовах оренди терміном на 10 років водний об'єкт місцевого значення (ставок) площею водного дзеркала 19,27 га, розташований на території Новотроїцької сільської ради та Андріївської селищної ради Бердянського району Запорізької області для риборозведення.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 648 ЦК України зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.

З матеріалів справи вбачається, що питання надання ОСОБА_3 у користування водного об'єкту місцевого значення було вирішено Запорізькою обласною радою ще 30 травня 2013 року шляхом прийняття відповідного рішення, тобто до набрання чинності Закону України "Про аквакультуру" (5293-17) , який набрав чинності з 1 липня 2013 року.

На сьогоднішній день рішення Запорізької обласної ради від 30 травня 2013 року № 26 ні ким не оскаржувалося та не скасовувалося, тобто є чинним.

Проте судами не враховано те, що оспорюваний договір поєднаний із прийнятим Запорізькою обласною радою рішенням № 26, укладений на виконання цього рішення, яким і вирішувалося питання надання фізичній особі ОСОБА_3 у користування на умовах оренди водного об'єкту місцевого значення.

Отже, для з'ясування підстав недійсності договору оренди слід встановити правомірність/неправомірність рішення органу влади, на підставі якого договір укладено, а також взаємопов'язаність зазначених юридично важливих фактів, оскільки, визнавши недійсним договір, укладений на підставі рішення органу влади, самому рішенню органу влади суд правової оцінки взагалі не надав.

Так, уп. 1 ч. 6 ст. 130 ЦПК України передбачено якщо спір не врегульовано у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд уточнює позовні вимоги.

Таким чином, вирішуючи питання про призначення справи до судового розгляду, суд в обов'язковому порядку має вирішити питання про уточнення позовних вимог, у даному випадку щодо рішення Запорізької обласної ради від 30 травня 2013 року № 26, яке стало правовою підставою для укладення договору оренди.

Отже, у порушення вимог ст. ст. 212 - 214, 315 ЦПКУ суди зазначених вимог закону не врахували, не встановили належним чином фактичних обставин справи щодо заявлених вимог та дійшли передчасного висновку про задоволення позовних вимог.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення не можуть вважатись законними й обґрунтованими, тому відповідно до ст. 338 ЦПК України вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційні скарги Запорізької обласної ради та ОСОБА_3, подану його представником - ОСОБА_4, задовольнити частково.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 21 квітня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 19 серпня 2015 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.