Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Леванчука А.О., Нагорняка В.А., Писаної Т.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про повернення майна та стягнення моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_6 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 11 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 07 жовтня 2015 року,

У грудні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він є власником автомобіля SKODA Octavia TOUR, р.н. НОМЕР_2. Придбаний автомобіль разом з документами на нього позивач надав у тимчасове користування відповідачу, якому було видано тимчасовий реєстраційний талон на право керування цим автомобілем з терміном дії до 28 січня 2014 року. Після закінчення дії тимчасового реєстраційного талону на право керування відповідач не повернув автомобіль. Враховуючи викладене, позивач просив зобов'язати відповідача повернути йому автомобіль у повному справному та працездатному стані всіх вузлів та агрегатів, в належному зовнішньому та внутрішньому вигляді, а також стягнути у відшкодування моральної шкоди 50 тис. грн.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 11 червня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 07 жовтня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для його скасування.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а вказані судові рішення залишити без змін.

За змістом ст. 399 ЦК України право володіння припиняється, зокрема, у разі витребування майна від володільця власником майна або іншою особою.

Так, судами встановлено, що позивач є власником автомобіля SKODA Octavia TOUR, 1.9 TDI, р.н. НОМЕР_2,придбаним ним у кредит за укладеним ним з АКБ "Укрсоцбанк" 03 липня 2008 року кредитним договором на купівлю автотранспортного засобу.

28 січня 2009 року за заявою власника було видано тимчасовий реєстраційний талон на право керування зазначеним автомобілем на ім'я ОСОБА_5 терміном дії до 28 січня 2014 року, що не оспорюється сторонами та підтверджується довідкою Центру № 1 надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів УДАІ ГУ МВС України в м. Києві.

Порядок передачі та повернення автомобіля між сторонами не узгоджувався і складання відповідних документів про таке вони не передбачали.

Відповідач визнав, що він дійсно користувався автомобілем позивача протягом дії тимчасового реєстраційного талона, але цей транспортний засіб був поставлений ним на автостоянку, звідки його забрав сам позивач разом зі своєю матір'ю.

За змістом статей 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. 31 ЦПК України сторони мають рівні процесуальні права і обов'язки.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 60, статей 57, 212 ЦПК України рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях, а всі докази оцінюються у сукупності і жоден з них не має для суду наперед встановленого значення. При цьому, відхиляючи одні докази і беручи за основу інші, суд має дати оцінку підстав для цього. Фактичні дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до роз'яснень, викладених в абз. 4 п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення у цивільній справі" від 18 грудня 2009 року № 14 (v0014700-09) , обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

За змістом статей 58, 59 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В обґрунтування свого позову, ОСОБА_4 посилався на закінчення терміну дії тимчасового реєстраційного талону та відмову органу ДАІ в оголошенні цього автомобіля у розшук.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, враховуючи вказані норми закону та роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, відповідно до вимог статей 10, 11, 60 ЦПК України дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності і надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність позовних вимог, зокрема, що автомобіль SKODA OctaviaTOUR, р.н. НОМЕР_2, власником якого є позивач, перебуває у незаконному користуванні саме відповідача.

Місцевий суд всебічно та повно дослідив обставини справи і дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позову. Крім того, апеляційний суд відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, та обґрунтовано залишив вказане рішення без змін.

Наведені у касаційній скарзі доводи ґрунтуються на припущеннях та висновків судів не спростовують.

Таким чином, судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому їх слід залишити без змін, а касаційну скаргу - відхилити.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 11 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 07 жовтня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.