Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Леванчука А.О., Нагорняка В.А., Писаної Т.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 10 листопада 2015 року,

У квітні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що з 25 лютою 2013 року він працював у відповідача на посаді майстра з благоустрою кладовища.

Наказом від 27 лютого 2015 року № 33-к його звільнено із займаної посади на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України, копію витягу з якого він отримав 30 березня 2015 року та з цього часу йому стало відомо про звільнення.

Позивач зазначав, що його звільнення відбулося із порушенням вимог законодавства, оскільки 27 лютого 2015 року він повідомив керівництву про виклик його до прокуратури м. Біла Церква для допиту в якості свідка по кримінальному провадженню, про що свідчить повістка. З 2 березня 2015 року по 27 березня 2015 року він перебував на лікарняному, про що також було повідомлено керівництву.

Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_4 просив суд визнати незаконним і скасувати наказ про звільнення, поновити його на посаді, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодувати завдану моральну шкоду.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 10 листопада 2015 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню та дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_4, оскільки судами правильно були встановлені обставини у справі, які свідчать про те, що при звільненні позивача відповідачем не були порушені вимоги трудового законодавства, так як до позивача застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення у вигляді догани за систематичне невиконання покладених на нього посадовою інструкцією майстра з благоустрою трудових обов'язків, з положенням якої він ознайомлений, про що свідчить його підпис у цій інструкції. Позивач не навів будь-яких обставин, які б свідчили про поважність причин систематичного невиконання обов'язків, що стало підставою для застосування до нього дисциплінарних стягнень, оголошення доган або обставин, що ускладнюють їх виконання.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення відповідають вимогам матеріального та процесуального права, а наведені в касаційній скарзі доводи заявника є необґрунтованими і правильність вищезазначених висновків судів не спростовують.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 10 листопада 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.