Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Леванчука А.О., Нагорняка В.А., Писаної Т.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особистою власністю майна, набутого за час окремого проживання та фактичного припинення шлюбних відносин, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 21 жовтня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 1 жовтня 2015 року,

У липні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що з 23 серпня 2002 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. У шлюбі мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, 2002 року, і ОСОБА_4, 2009 року народження.

Враховуючи наявність на її утриманні двох неповнолітніх дітей, які потребують додаткових витрат на їхнє виховання та утримання, позивач ОСОБА_1 просила відступити від принципу рівності часток подружжя та визнати за нею право власності на 2/3 частини майна, набутого за час шлюбу з відповідачем, а саме на:

2/3 частини об'єктів незавершеного будівництва, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1;

2/3 частини житлового будинку, розташованого на земельній ділянці площею 0,0895 га за адресою: АДРЕСА_1;

2/3 частини земельної ділянки площею 1,2334 га за адресою: АДРЕСА_1, яка придбана 30 жовтня 2007 року згідно з договором купівлі-продажу;

2/3 частини складського приміщення загальною площею 1867,6 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2;

2/3 частини земельної ділянки площею 1,3 га, розташованої на території Геройської сільської ради, придбаної згідно з договором купівлі-продажу від 23 липня 2007року;

2/3 частини двох спеціальних комбайнів для викосу очерету, зареєстрованих за ОСОБА_2, та іншого рухомого майна, зареєстрованого за відповідачем на час розгляду справи;

2/3 частини продукції з очерету (снопи), які вирощує та викошує відповідач та ТОВ "Славутич" на орендованих землях, розташованих в Херсонській області;

2/3 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3;

2/3 частини земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_6.

Стягнути з ОСОБА_2 на її користь 2/3 вартості внеску в статутний капітал ТОВ "Славутич", розташованого за адресою: АДРЕСА_4, визначеного з урахуванням балансової вартості підприємства на момент розгляду справи.

У вересні 2014 року ОСОБА_2 подав зустрічний позов, в якому просив визнати особистою приватною власністю майно, набуте за час окремого проживання та фактичного припинення шлюбних відносин, посилаючись на те, що з початку 2010 року шлюбні відносини між подружжям фактично припинені, вони проживають окремо, спільне господарство не ведуть та не мають спільних доходів. З початку 2010 року він весь час проживав окремо в м. Гола Пристань Херсонської області, самостійно вів власний бізнес та у період 2011-2013 років за власні кошти придбав майно.

Просив визнати за ним право особистої приватної власності на наступне майно:

об'єкти незавершеного будівництва, розташовані за адресами: АДРЕСА_1;

житловий будинок за адресою: АДРЕСА_5, загальною площею 147,7 кв. м, розміщений на земельній ділянці площею 0,0898 га, який придбаний за договором купівлі-продажу від 23 жовтня 2013року;

земельні ділянки: площею 0,0835 га розташованої за адресою: АДРЕСА_1;

рухоме майно - спеціальні комбайни для викосу очерету: трактор колісний марки "Беларус 82.1", придбаний за договором купівлі-продажу від 24 грудня 2013 року, екскаватор марки ЕО-2621Л (ЮМЗ-6), придбаний за договором купівлі-продажу.

Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 21 жовтня 2014 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частини придбаного за час шлюбу майна, а саме земельних ділянок: площею 0,0835 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, які об'єднані в земельну ділянку площею 1,2334 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, які придбані 30 жовтня 2007 року (відповідно до договорів купівлі-продажу, посвідчених нотаріусом Голопристанського районного нотаріального округу Маршаловою М.В.).

Визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частини складського приміщення загальною площею 1867,6 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (придбаного за договором купівлі-продажу від 20 липня 2007 року, посвідченого нотаріусом Голопристанського районного нотаріального округу Маршаловою М.В.).

Визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частини земельної ділянки площею 1,3 га, розташованої на території Геройської сільської ради (придбаної відповідно до договору купівлі-продажу від 23 липня 2007 року, посвідченого нотаріусом Голопристанського районного нотаріального округу Маршаловою М.В.).

Визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частини житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_3 (що належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 4 вересня 2007 року, зареєстрованого приватним нотаріусом Маршаловою М.В.).

Визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частини земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_6 (що належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку від 7 серпня 2008 року).

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 Ѕ частини вартості внеску в статутний капітал ТОВ "Славутич", розташованого за адресою: АДРЕСА_4, що становить 93 500 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на: об'єкт незавершеного будівництва розташований за адресою: АДРЕСА_1 (придбаний за договором купівлі-продажу від 11 серпня 2011 року, посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В.);

об'єкт незавершеного будівництва, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (придбаний за договором купівлі-продажу від 11 серпня 2011 року, посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В.);

об'єкт незавершеного будівництва, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (придбаний за договором купівлі-продажу від 22 серпня 2011 року, посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В.);

об'єкт незавершеного будівництва, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (відповідно до договору купівлі-продажу від 22 серпня 2011 року, посвідченого нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В.);

житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (придбаний на підставі договору купівлі-продажу незавершеного будівництва від 11 серпня 2011 року, посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В.);

об'єкт незавершеного будівництва, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (придбаний за договором купівлі-продажу від 11 серпня 2011 року, посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В.);

об'єкт незавершеного будівництва, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (придбаний за договором купівлі-продажу від 12 серпня 2011 року, посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В.);

об'єкт незавершеного будівництва, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (придбаний за договором купівлі-продажу від 11 серпня 2011 року, посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В.);

об'єкт незавершеного будівництва, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (придбаний за договором купівлі-продажу від 12 серпня 2011 року, посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В.);

об'єкт незавершеного будівництва, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (придбаний за договором купівлі-продажу від 18 серпня 2011 року, посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В.);

об'єкт незавершеного будівництва, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (придбаний за договором купівлі-продажу від 11 серпня 2011 року, посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В.).

Визнано за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на житловий будинок площею 147,7 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_5, на земельній ділянці площею 0,0898 га (придбаний за договорами купівлі продажу від 23 жовтня 2013 року).

Виділено у власність ОСОБА_2 самохідну косарку, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, самохідну косарку, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3, трактор марки "Беларусь-82.1", державний номерний знак НОМЕР_4, екскаватор ЕО-2621Л, державний номерний знак НОМЕР_1. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 20 січня 2015 року рішення районного суду в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 та відмови у задоволенні частини позовних вимог ОСОБА_1 про визнання за нею права на частку придбаного у шлюбі майна за період з 2011-2013 рр. скасовано, ухвалено нове рішення.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частини набутого у шлюбі майна:

об'єкта незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (придбаного за договором купівлі-продажу від 11 серпня 2011 року),

об'єкта незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (придбаного за договором купівлі-продажу від 11 серпня 2011 року),

об'єкта незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (придбаного за договором купівлі-продажу від 22 серпня 2011 року),

об'єкта незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (придбаного за договором купівлі-продажу від 22 серпня 2011 року),

житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (придбаного на підставі договору купівлі-продажу від 11 серпня 2011 року),

об'єкта незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (придбаного за договором купівлі-продажу від 11 серпня 2011 року),

об'єкта незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (придбаного за договором купівлі-продажу від 12 серпня 2011 року),

об'єкта незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (придбаного за договором купівлі-продажу від 11 серпня 2011 року),

об'єкта незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (придбаного за договором купівлі-продажу від 12 серпня 2011 року),

об'єкта незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (придбаного за договором купівлі-продажу від 18 серпня 2011 року),

об'єкта незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (придбаного за договором купівлі-продажу від 11 серпня 2011 року),

самохідної косарки, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, самохідної косарки, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3, трактора марки "Беларусь-82.1", державний номерний знак НОМЕР_4, екскаватора ЕО-2621Л, державний номерний знак НОМЕР_1. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

У решті рішення суду залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 червня 2015 року рішення апеляційного суду Херсонської області від 20 січня 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 1 жовтня 2015 року рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 21 жовтня 2014 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, із ухваленням нового рішення у справі.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Стаття 57 СК України визначає перелік видів особистої приватної власності одного із подружжя та підстави її набуття.

Підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя (тобто перелік юридичних фактів, які складають підстави виникнення права спільної сумісної власності на майно подружжя) визначені у ст. 60 СК України.

За змістом цієї норми майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності.

Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але і спільністю участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи ст. 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття є спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Під час розгляду справи судами правильно були встановлені обставини у справі, які свідчать про те, що з 2010 року ОСОБА_2 не проживає з ОСОБА_1, не веде спільне господарство, не має спільних прибутків та витрат, що свідчить про фактичне припинення шлюбних відносин. Частина спірного майна набута ОСОБА_2 після припинення шлюбних відносин.

З урахуванням встановлених обставин та вимог закону, суди дійшли правильного висновку про те, що рухоме та нерухоме майно набуте після 2010 року підлягає виключенню із загальної маси спільного сумісного майна подружжя та воно не може бути об'єктом поділу. За таких обставин є обґрунтованим висновок судів щодо часткового задоволення позову ОСОБА_1 та задоволення зустрічного позову ОСОБА_2

Крім того, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд у відповідності до вимог ч. 4 ст. 338 ЦПК України виконав вказівки Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладені в ухвалі від 17 червня 2015 року.

Отже, наведені в касаційній скарзі доводи заявника є необґрунтованими й правильність вищезазначених висновків судів не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. За таких обставин рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду слід залишити без змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 21 жовтня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 1 жовтня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.