Колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Журавель В.І., Черненко В.А., Штелик С.П.

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом фермерського господарства "Оазис" до ОСОБА_1, приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Каро", реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, скасування їх державної реєстрації та за зустрічним позовом приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Каро" до фермерського господарства "Оазис", відділу Держземагентства у Врадіївському районі Миколаївської області, третя особа - реєстраційна служба Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області, ОСОБА_2, про визнання недійсними договорів оренди землі та додаткових угод до них, за касаційною скаргою приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Каро" на рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області від 21 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 07 жовтня 2015 року,

У березні 2015 року фермерське господарство "Оазис" (далі - ФГ "Оазис") звернулось до суду з позовом, у якому просило визнати недійсними договори оренди земельних ділянок, укладених 17 грудня 2013 року між ОСОБА_1. та приватним підприємством "Виробничо-комерційне підприємство "Каро" (далі - ПП "Виробничо-комерційне підприємство "Каро"), скасувати їх державну реєстрацію

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 10 травня 2007 року між ФГ "Оазис" та ОСОБА_3 були укладені договори оренди належних останній земельних ділянок, площею 4,68 га і 4,28 га, терміном на 5 років та зареєстровані у Врадіївському реєстраційному окрузі МРФ "Центр ДЗК", про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 31 березня 2008 року № № 040801200206 та 040801200080 відповідно.

10 січня 2012 року між ОСОБА_3 та ФГ "Оазис" були укладені додаткові угоди, згідно з якими строк дії зазначених вище договорів за згодою сторін продовжено на десять років, тобто до 06 липня 2022 року, й зареєстровані у відділі Держкомзему у Врадіївському районі 06 липня 2012 року за № № 482230004000562 та 482230004000587.

Позивач зазначав, що вказані угоди сторонами виконувались, ОСОБА_3 отримувала орендну плату.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 померла.

Син померлої ОСОБА_1., отримавши свідоцтво про право на спадщину за законом на вказані земельні ділянки, 17 грудня 2013 року уклав договори оренди з ПП "Виробничо-комерційне підприємство "Каро", які 19 грудня 2013 року зареєстровані реєстраційною службою Врадіївського районного управління юстиції.

Посилаючись на наведені обставини та положення ст. 32 Закону України "Про оренду землі", ст. ст. 203, 215 ЦК України, ФГ "Оазис" просило позовні вимоги задовольнити.

У квітні 2015 року ПП "Виробничо-комерційне підприємство "Каро" звернулося із зустрічним позовом, у якому просило визнати недійсними договори оренди землі, укладені 10 травня 2007 року між ОСОБА_3. і ФГ "Оазис", та додаткові угоди до них, укладені 10 січня 2012 року, посилаючись на те, що ОСОБА_1. після смерті матері отримав свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки площею 4,68 та 4,28 га, а тому мав право розпоряджатися ними, у тому числі й укладати договори оренди.

Посилаючись на наведене та на положення ст. ст. 203, 215 ЦК України, ПП "Виробничо-комерційне підприємство "Каро" просило зустрічний позов задовольнити.

Рішенням Врадіївського районного суду від 21 липня 2015 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 07 жовтня 2015 року, первинний позов ФГ "Оазис" задоволено. Визнано недійсним договір земельної ділянки площею 4,68 га, кадастровий номер НОМЕР_1, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах території Гуляницької сільської ради Врадіївського району Миколаївської області, укладений 17 грудня 2013 року між ОСОБА_1. та ПП "Виробничо-комерційне підприємство "Каро" і зареєстрований 19 грудня 2013 року у реєстраційній службі Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області за № 9265544.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 4,28 га, кадастровий номер НОМЕР_2, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах території Гуляницької сільської ради Врадіївського району Миколаївської області, укладений 17 грудня 2013 року між ОСОБА_1. та ПП "Виробничо-комерційне підприємство "Каро" і зареєстрований 19 грудня 2013 року у реєстраційній службі Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області за № 9265544.

Скасовано державну реєстрацію договору оренди землі від 17 грудня 2013 року, зареєстрованого у реєстраційній службі Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області за індексним номером 9265544 від 19 грудня 2013 року, площею 4,68 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташованої в межах території Гуляницької сільської ради Врадіївського району Миколаївської області, укладеного між ОСОБА_1. та ПП "Виробничо-комерційне підприємство "Каро".

Скасовано державну реєстрацію договору оренди землі від 17 грудня 2013 року, зареєстрованого у реєстраційній службі Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області за індексним номером 9265544 від 19 грудня 2013 року, площею 4,28 га кадастровий номер НОМЕР_2, розташованої в межах території Гуляницької сільської ради Врадіївського району Миколаївської області, укладеного між ОСОБА_1. та ПП "Виробничо-комерційне підприємство "Каро".

У задоволенні зустрічного позову ПП "Виробничо-комерційне підприємство "Каро" відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ПП "Виробничо-комерційне підприємство "Каро", посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, справу направити на новий судовий розгляд.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Задовольняючи первинний позов ФГ "Оазис", суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов висновку про те, що договори оренди землі між ПП ВКП "Каро" та ОСОБА_1. укладені з порушенням вимог ст. ст. 15, 16 Закону України "Про оренду землі", п. 5, п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та умов договорів, укладених між ОСОБА_3 і ФГ "Оазис", які не були розірвані та не визнані недійсними у встановленому законом порядку.

Відмовляючи ПП "Виробничо-комерційне підприємство "Каро" у задоволенні зустрічного позову, суди виходили із того, що договори оренди землі, укладені між ОСОБА_3 і ФГ "Оазис", додаткові угоди до них не порушують права підприємства, оскільки останнє не є їх стороною.

Висновок суду є правильним з урахуванням вимог ст. ст. 58, 59, 60 ЦПК України щодо належності, допустимості доказів і обов'язку доказування та надання доказів.

За життя протягом шести років до дня смерті ОСОБА_3. не оспорювала договорів оренди земельних ділянок, укладених з ФГ "Оазис", регулярно отримувала орендну плату, що свідчить про те, що кожна із сторін визнавала ці договори та виконувала їх.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Каро" відхилити.

Рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області від 21 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 07 жовтня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.