Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Леванчука А.О., Нагорняка В.А., Писаної Т.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про витребування майна із незаконного володіння, відшкодування моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про повернення грошових коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25 вересня 2015 року та рішення апеляційного суду Чернівецької області від 4 листопада 2015 року,

У травні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 12 грудня 2013 року на підставі довіреності він довірив ОСОБА_5 користуватися належним йому на праві власності автомобілем марки "Mercedes-Benz Vito 110 CDI", номерний знак НОМЕР_1. Дана довіреність була видана ним на підставі усної домовленості з ОСОБА_5 про купівлю вказаного автомобіля, за якою відповідач зобов'язався сплатити половину суми одразу 5 000 доларів США, а другу частину 6 000 доларів США - до закінчення дії доручення. Станом на 14 травня 2015 року ОСОБА_5 не сплатив другу частину суми та не повернув автомобіль.

Уточнивши свої позовні вимоги ОСОБА_4 просив зобов'язати ОСОБА_5 повернути йому автомобіль марки "Mercedes-Benz Vito110 CDI", номерний знак НОМЕР_2, та стягнути 8 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

ОСОБА_5 подав до суду зустрічний позов, який у подальшому уточнив і просив стягнути на його користь з ОСОБА_4 237 579 грн 02 коп., отриманих останнім за розписками від 11 грудня 2013 року та 12 грудня 2013 року.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25 вересня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_5 повернути ОСОБА_4 автомобіль марки "Mercedes-Benz Vito110 CDI", номерний знак НОМЕР_2. У задоволенні решти вимог за первісним позовом відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_5 задоволено, стягнуто на його користь з ОСОБА_4 зайво отриманих коштів у сумі 237 579 грн 02 коп. Вирішено питання про судові витрати.

Рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 4 листопада 2015 року рішення районного суду змінено, виключено із його мотивувальної частини посилання суду на ту обставину, що ОСОБА_4 повернувши автомобіль у свою власність безпідставно, в розумінні ст. 1212 ЦК України отримав грошові кошти від ОСОБА_5 у сумі 9 500 доларів США. Доповнено мотивувальну частині рішення посиланням на ч. 5 ст. 653 ЦК України. Доповнено мотивувальну частину рішення посиланням на ту обставину, що з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 відповідно до правил ст. 570 ЦК України слід стягнути 237 579 грн 20 коп., що є еквівалентом 9 500 доларів США, які ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_5 в якості авансу. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічного позову та рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції в незміненій частині та рішення суду апеляційної інстанції, відповідають вимогам матеріального та процесуального права. При цьому змінюючи рішення місцевого суду, апеляційний суд правильно виходив із того, що зазначена сума на підставі ст. 570 ЦК України є авансом, що відповідає правовій позиції Верховного Суду України, наведеній у постанові від 3 червня 2015 року, у справі № 6-100цс15, а також такий висновок відповідає наявним у справі доказам, яким суд у відповідності до ст. ст. 212, 303, 316 ЦПК України, надав правильну оцінку.

Наведені в касаційній скарзі доводи заявника є необґрунтованими і правильність вищезазначених висновків судів не спростовують. За таких обставин рішення суду першої інстанції в незміненій частині та рішення апеляційного суду слід залишити без змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25 вересня 2015 року в незміненій частині та рішення апеляційного суду Чернівецької області від 4 листопада 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.