Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Леванчука А.О., Нагорняка В.А., Писаної Т.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" про стягнення страхового відшкодування, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 10 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 20 жовтня 2015 року,

У січні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 1 січня 2014 року близько 21 год. ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки "Кіа Sportage", номерний знак НОМЕР_1, на перехресті вул. Бородія - Б. Тена у м. Житомирі допустив зіткнення з його автомобілем марки "Volkswagen Transporter", номерний знак НОМЕР_2, в результаті чого той зазнав механічних пошкоджень.

Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 2 червня 2014 року ОСОБА_2 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.

Відповідальність власника автомобіля марки "Кіа Sportage" була застрахована у товаристві з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" (далі - ТДВ "Експрес Страхування") відповідно до полісу ЦПВ АС/3893941 від 14 вересня 2013 року. Відповідно до умов страхування, ліміт відповідальності страхової компанії становить 50 тис. грн. за шкоду, завдану майну потерпілої особи.

Позивач вважав, що за результатами розгляду страхового випадку, страхове відшкодування сплачено частково у сумі 33 384 грн 30 коп., а тому просив стягнути 16 615 грн 70 коп. недоплаченого страхового відшкодування, 550 грн. витрат за проведення автотоварознавчого дослідження, 350 грн витрат на евакуацію автомобіля.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 10 вересня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 20 жовтня 2015 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто на його користь з ТДВ "Експрес Страхування" 350 грн витрат на евакуацію автомобіля марки "Volkswagen Transporter", номерний знак НОМЕР_2, з місця дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 1 січня 2014 року.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

За правилами ст. 22.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15) , у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 30.1 вказаного Закону передбачено, що транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 30.2 вищезазначеного Закону, якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів про те, що у даному випадку має місце наявність законодавчого обмеження у виплаті страховиком страхового відшкодування на користь потерпілого, встановленого ст. 30.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15) . При цьому суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що відповідачем шкода завдана пошкодженням автомобіля, відшкодована позивачу у повному обсязі, а саме у сумі 33 384 грн 30 коп. за платіжним дорученням № 14372.

Доводи касаційної скарги про те, що суди не визначилися з дійсним розміром матеріального відшкодування, не відповідають матеріалам справи та встановленим у справі обставинам, зокрема, останні свідчать про те, що позивач відмовився від проведення експертизи щодо встановлення вартості автомобіля у непошкодженому стані на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, а законодавство (ст. ст. 10, 60 ЦПК України) обов'язок доказування цієї обставини покладає саме на нього. Отже суди правильно виходили із оцінки, наданої відповідачем, оскільки вказана оцінка була єдиним документом, визначаючим шкоду на момент її завдання.

За таких обставин наведені в касаційній скарзі доводи заявника є необґрунтованими й правильність вищезазначених висновків судів не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. За таких обставин рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду слід залишити без змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 10 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 20 жовтня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.